Чи є зв’язок між сонячною активністю та землетрусами?
Рубрика:
| Васильєва, ІЕ |
| https://doi.org/10.15407/knit2020.04.090 |
| Язык публикации: українська |
Аннотация: Розглядається можливий зв’язок між сонячною активністю і сейсмічною активністю Землі. За допомогою перетворення Фур’є проаналізовано періодичність виникнення землетрусів магнітудою М > 7 за період 1900—2019 рр. і магнітудою 2.5 ≤ М ≤ 7 за період 1973—2019 рр. Розраховано середньорічні, середньомісячні і добові значення сонячно-земних змінних та кількість землетрусів, інтенсивність яких потрапляє в задані межі. Для аналізу можливих зв’язків між сонячною і геосейсмічною активністю використано метод накладення епох. У кожному сонячному циклі було виділено чотири часових періоди: фази зростання, максимуму, спадання і мінімуму. Для кожного періоду аналізувалися глобальна кількість землетрусів по всій земній кулі і окремо землетрусів в областях розтягування і стиснення земної кори. Для всіх часових діапазонів і усіх обраних магнітуд землетрусів не знайдено статистично суттєвої залежності між сонячно-земними змінними і виникненням землетрусів. Виявлено збільшення кількості землетрусів у нічний період (на 10 %) порівняно з денним, а також деяке збільшення кількості землетрусів після місцевого полудня. Зроблено висновок про сильну залежність результатів дослідження від вибірки даних. Ми не змогли підтвердити наявність прямого зв’язку між сонячною активністю і сейсмічною активністю Землі.
|
| Ключевые слова: землетруси, сонячна активність, спалахи, циклічність, числа Вольфа |
References:
1. Anagnostopoulos G., Papandreou A. (2012). Space conditions during a month of a sequence of six M > 6.8 earthquakes ending with the tsunami of 26 December 2004. Natur. Hazards and Earth Syst. Sci. Discuss., 12, 1551—1559.
2. Fishkova L. M., Gokhberg M. B., Pilipenko V. A. (1985). Relationship between night airglow and seismic activity. Ann. Geophys., 3(6), 689—694.
3. Gole P. K., Midya S. K., Panda P., Nandi A.(2018). Intensity variations of O I 557.7 nm and O I 630.0 nm lines before M5.0 and greater earthquakes in Tokyo region, Japan, in 1979 to 1990. Atmos. and Oceanic Opt., 31(6), 670—677.
4. Gross R. S., Chao B. (2006). The rotational and gravitational signature of the December 26, 2004 Sumatran earthquake. Surv. Geophys., 27, 615—632.
5. Hagen M., Azevedo A. (2017). Possible connections between X-solar flares and worldwide variation in seismicity enhancement. Natur. Sci., 9(12), 457—476.
6. Han Y., Guo Z., Wu J., Ma L. (2004). Possible triggering of solar activity to big earthquakes (Ms 8) in faults with near westeast strike in China. Sci. in China. Ser. G Phys., Mech. and Astron., 47(2), 173—181.
7. Huzaimy J. M., Yumoto K. (2011). Possible correlation between solar activity and global seismicity. Proc. 2011 IEEE Int. Conf. Space Sci. Comm. Penang Malaysia, 138—141.
8. Jusoh M. H. (2013). Solar Activity and Seismicity.— A dissertation submitted by the Department of Earth and Planetary Sciences Graduate School of Science in partial fulfillment of the requirements for the degree Doctor of Science Kyushu University Fukuoka, Japan. 90 p.
9. Khain V. E., Khalilov E. N. (2007/2008). About Possible influence of solar activity upon seismic and volcanic activities: long-term forecast. Trans. Int. Acad. Sci. H&E., SWB, 3, 217— 256.
10. Kızılok Kara E., Durukan K. (2017). The statistical analysis of the earthquake hazard for Turkey by generalized linear models. Gazi Univ. J. Sci., 30(4), 584—597.
11. Larocca P. A. (2016). Application of the Cross Wavelet Transform to Solar Activity and Major Earthquakes Occurred in Chile. Int. J. Geosci., 7(11), 1310—1317.
12. Lin C.-H., Yeh Y. H., Chen Y.-I., Zheng B., Chen K. J. (2003). Earthquake clustering relative to lunar phases in Taiwan. Terrest. Atmos. and Oceanic Sci., 14(3), 1—10.
13. Liritzis I., Tsapanos T. M. (1993). Probable Evidence for Periodicities in Global Seismic Energy Release. Earth, Moon, and Planets., 60(2), 93—108.
14. Lomnitz C. (1964). Estimation problems in earthquake series. Tectonophys., 1(2), 193—203.
15. Love J. J., Thomas J. N. (2013). Insignificant solar-terrestrial triggering of earthquakes. Geophys. Res. Lett., 40(6), 1165—1170.
16. McMinn D. (2012). 9/56 year cycle: 18th & 19th century world earthquakes. New Concepts in Global Tectonics. Newsletter, 65, 15—26.
17. Meeus J., Gribbin J. (1976). Sunspots and earthquakes. Physics Today, 29(6), 11—12.
18. Michael M. O. (1978). Fluctuations in yearly numbers of M ≤ 8.0 earthquakes, 1900—1975. New Zealand J. Geol. and Geophys., 21(1), 135—136.
19. Midya S. K., Gole P. K. (2013). Trend of major earthquakes during the period 1900—2011 and its association with some solar and geomagnetic parameters. Indian J. Phys., 88(1), 1—4.
20. Midya S. K., Panda P. (2013). Study of major earthquakes (Magnitude ≥6 Richter Scale) with Cp index during the period 2001—2007. Pacif. J. Sci. and Technol., 14(1), 586—592
21. Nikouravan B. (2012). Do solar activities cause local earthquakes? (New Zealand). Int. J. Fundamental Phys. Sci., 2, 20—23.
22. Odintsov S., Boyarchuk K., Georgieva K., Kirov B., Atanasov D. (2006). Long-period trends in global seismic and geomagnetic activity and their relation to solar activity. Phys. Chem. Earth, 31, 88—93.
23. Police countermeasures and damage situation associated with 2011Tohoku district — off the Pacific Ocean Earthquake June 10, 2019. URL: https://www.npa.go.jp/news/other/earthquake2011/pdf/higaijokyo_e.pdf, https://www.unisdr.org/archive/61121. (Last accessed: 24.12.2019).
24. Rajesh R., Tiwari R. K. (2014). Brief communication: Correlation of global earthquake rates with temperature and sunspot cycle. Natur. Hazards and Earth Syst. Sci. Discuss., 2(4), 2851—2867.
25. Rao N. M., Kaila K. L. (1986). Model of earthquake-energy periodicity in the Alpide-Himalayan seismotectonic belt. Tectonophys., 124(3), 261—270.
26. Ruzhin Yu., Novikov V. (2018). The response of global seismicity to solar flares of September, 2017. Int. J. Electron. Appl. Res., 5(2), 1—10.
27. Shlien S., Toksöz M. N. (1970). A clustering model for earthquake occurrences. Bull. Seismol. Soc. Amer., 60(6), 765—1787.
28. Simpson J. F. (1967—1968). Solar activity as a triggering mechanism for earthquakes. Earth Planet. Sci. Lett., 3, 417—425.
29. Sukma I., Abidin Z. Z. (2017). Study of seismic activity during the ascending and descending phases of solar activity. Indian J. Phys., 91(6), 595—606.
30. Tavares M., Azevedo A. (2011). Influences of solar cycles on earthquakes. Natur. Sci., 3(6), 436—443.
31. Vere-Jones D., Davies R. B. (1966). A statistical survey of earthquakes in the main seismic region of New Zealand. New Zealand J. Geol. and Geophys., 9(3), 251—284.
32. Wallemacq P., Below R., McLean D. (2018). UNISDR and CRED report: Economic Losses, Poverty & Disasters (1998—2017). Centre for Research on the Epidemiology of Disasters. URL: https://www.unisdr.org/2016/iddr/IDDR2018_Economic%20Losses.pdf (Last accessed: 24.12.2019).
33. Xingxin D. (1997). Wavelets Data Based Analysis of Dynamic Seismicity Period. Earthquake, 17, 257—264.
34. Yesugey S. C. (2009). Comparative evaluation of the influencing effects of geomagnetic storms on earthquakes in the Anatolian Peninsula. Earth Sci. Res. J., 13, 82—89.
35. Zhang G.-Q. (1998). Relationship between global seismicity and solar activities. Acta Seismol. Sinica, 11, 495—500.
36. Zhang Z. X., Li X. The sinusoidal periodicity nature for M ≥ 5 global earthquakes. 2016. arXiv:1607.05391v1 [physics.geo-ph] 19 Jul 2016. URL: https://arxiv.org/abs/1607.05391 (Last accessed: 24.12.2019).
2. Fishkova L. M., Gokhberg M. B., Pilipenko V. A. (1985). Relationship between night airglow and seismic activity. Ann. Geophys., 3(6), 689—694.
3. Gole P. K., Midya S. K., Panda P., Nandi A.(2018). Intensity variations of O I 557.7 nm and O I 630.0 nm lines before M5.0 and greater earthquakes in Tokyo region, Japan, in 1979 to 1990. Atmos. and Oceanic Opt., 31(6), 670—677.
4. Gross R. S., Chao B. (2006). The rotational and gravitational signature of the December 26, 2004 Sumatran earthquake. Surv. Geophys., 27, 615—632.
5. Hagen M., Azevedo A. (2017). Possible connections between X-solar flares and worldwide variation in seismicity enhancement. Natur. Sci., 9(12), 457—476.
6. Han Y., Guo Z., Wu J., Ma L. (2004). Possible triggering of solar activity to big earthquakes (Ms 8) in faults with near westeast strike in China. Sci. in China. Ser. G Phys., Mech. and Astron., 47(2), 173—181.
7. Huzaimy J. M., Yumoto K. (2011). Possible correlation between solar activity and global seismicity. Proc. 2011 IEEE Int. Conf. Space Sci. Comm. Penang Malaysia, 138—141.
8. Jusoh M. H. (2013). Solar Activity and Seismicity.— A dissertation submitted by the Department of Earth and Planetary Sciences Graduate School of Science in partial fulfillment of the requirements for the degree Doctor of Science Kyushu University Fukuoka, Japan. 90 p.
9. Khain V. E., Khalilov E. N. (2007/2008). About Possible influence of solar activity upon seismic and volcanic activities: long-term forecast. Trans. Int. Acad. Sci. H&E., SWB, 3, 217— 256.
10. Kızılok Kara E., Durukan K. (2017). The statistical analysis of the earthquake hazard for Turkey by generalized linear models. Gazi Univ. J. Sci., 30(4), 584—597.
11. Larocca P. A. (2016). Application of the Cross Wavelet Transform to Solar Activity and Major Earthquakes Occurred in Chile. Int. J. Geosci., 7(11), 1310—1317.
12. Lin C.-H., Yeh Y. H., Chen Y.-I., Zheng B., Chen K. J. (2003). Earthquake clustering relative to lunar phases in Taiwan. Terrest. Atmos. and Oceanic Sci., 14(3), 1—10.
13. Liritzis I., Tsapanos T. M. (1993). Probable Evidence for Periodicities in Global Seismic Energy Release. Earth, Moon, and Planets., 60(2), 93—108.
14. Lomnitz C. (1964). Estimation problems in earthquake series. Tectonophys., 1(2), 193—203.
15. Love J. J., Thomas J. N. (2013). Insignificant solar-terrestrial triggering of earthquakes. Geophys. Res. Lett., 40(6), 1165—1170.
16. McMinn D. (2012). 9/56 year cycle: 18th & 19th century world earthquakes. New Concepts in Global Tectonics. Newsletter, 65, 15—26.
17. Meeus J., Gribbin J. (1976). Sunspots and earthquakes. Physics Today, 29(6), 11—12.
18. Michael M. O. (1978). Fluctuations in yearly numbers of M ≤ 8.0 earthquakes, 1900—1975. New Zealand J. Geol. and Geophys., 21(1), 135—136.
19. Midya S. K., Gole P. K. (2013). Trend of major earthquakes during the period 1900—2011 and its association with some solar and geomagnetic parameters. Indian J. Phys., 88(1), 1—4.
20. Midya S. K., Panda P. (2013). Study of major earthquakes (Magnitude ≥6 Richter Scale) with Cp index during the period 2001—2007. Pacif. J. Sci. and Technol., 14(1), 586—592
21. Nikouravan B. (2012). Do solar activities cause local earthquakes? (New Zealand). Int. J. Fundamental Phys. Sci., 2, 20—23.
22. Odintsov S., Boyarchuk K., Georgieva K., Kirov B., Atanasov D. (2006). Long-period trends in global seismic and geomagnetic activity and their relation to solar activity. Phys. Chem. Earth, 31, 88—93.
23. Police countermeasures and damage situation associated with 2011Tohoku district — off the Pacific Ocean Earthquake June 10, 2019. URL: https://www.npa.go.jp/news/other/earthquake2011/pdf/higaijokyo_e.pdf, https://www.unisdr.org/archive/61121. (Last accessed: 24.12.2019).
24. Rajesh R., Tiwari R. K. (2014). Brief communication: Correlation of global earthquake rates with temperature and sunspot cycle. Natur. Hazards and Earth Syst. Sci. Discuss., 2(4), 2851—2867.
25. Rao N. M., Kaila K. L. (1986). Model of earthquake-energy periodicity in the Alpide-Himalayan seismotectonic belt. Tectonophys., 124(3), 261—270.
26. Ruzhin Yu., Novikov V. (2018). The response of global seismicity to solar flares of September, 2017. Int. J. Electron. Appl. Res., 5(2), 1—10.
27. Shlien S., Toksöz M. N. (1970). A clustering model for earthquake occurrences. Bull. Seismol. Soc. Amer., 60(6), 765—1787.
28. Simpson J. F. (1967—1968). Solar activity as a triggering mechanism for earthquakes. Earth Planet. Sci. Lett., 3, 417—425.
29. Sukma I., Abidin Z. Z. (2017). Study of seismic activity during the ascending and descending phases of solar activity. Indian J. Phys., 91(6), 595—606.
30. Tavares M., Azevedo A. (2011). Influences of solar cycles on earthquakes. Natur. Sci., 3(6), 436—443.
31. Vere-Jones D., Davies R. B. (1966). A statistical survey of earthquakes in the main seismic region of New Zealand. New Zealand J. Geol. and Geophys., 9(3), 251—284.
32. Wallemacq P., Below R., McLean D. (2018). UNISDR and CRED report: Economic Losses, Poverty & Disasters (1998—2017). Centre for Research on the Epidemiology of Disasters. URL: https://www.unisdr.org/2016/iddr/IDDR2018_Economic%20Losses.pdf (Last accessed: 24.12.2019).
33. Xingxin D. (1997). Wavelets Data Based Analysis of Dynamic Seismicity Period. Earthquake, 17, 257—264.
34. Yesugey S. C. (2009). Comparative evaluation of the influencing effects of geomagnetic storms on earthquakes in the Anatolian Peninsula. Earth Sci. Res. J., 13, 82—89.
35. Zhang G.-Q. (1998). Relationship between global seismicity and solar activities. Acta Seismol. Sinica, 11, 495—500.
36. Zhang Z. X., Li X. The sinusoidal periodicity nature for M ≥ 5 global earthquakes. 2016. arXiv:1607.05391v1 [physics.geo-ph] 19 Jul 2016. URL: https://arxiv.org/abs/1607.05391 (Last accessed: 24.12.2019).