На сьогодні глибоке та широке впровадження геоінформаційних технологій у сферу діяльності людини зумовлене потужним розвитком трьох науково-технічних складових: статистичної, програмно-технічної та космічних технологій. У роботі на основі ГІС-технологій аналізується стан землекористування та його зміни на території Житомирської області та вплив на ці процеси російської агресії проти України.

           Було проаналізовано структуру та динаміку основних класів земного покриву Житомирської області за сім років, визначено основні причини і наслідки таких трендів, проаналізовано зміни земного покриву. Для досягнення цієї мети було використано набори даних, згенеровані на платформі GEE за допомогою продукту GOOGLE/DYNAMICWORLD/V1 і безпосередньо експортовані для подальшої обробки в середовище ArcGIS PRO. Остаточні результати були згенеровані на програмній мові R. Відповідно до результатів цього дослідження у 2022 році 52 % території Житомирської області знаходились під лісовкритими територіями, які складаються з двох категорій: лісів та інших лісовкритих територій. Перша категорія за досліджуваний період залишалася без змін, тоді як друга категорія суттєво зменшувалась у зв’язку із тим, що дрова є найбільш доступними із паливних ресурсів для обігріву житла, тому населення почало здійснювати заготівлю деревини у формі вирубування та зачищення старих садків, заліснених чагарників та річок (іригаційних каналів), лісосмуг. Сільське господарство Житомирської області розвивається за рахунок екстенсифікації. Відповідно даних Google Dynamic World у 2022 році 34 % території Житомирської області систематично використовуються для вирощування сільськогосподарських культур. За останні сім років відбулось суттєве зростання площ культивованих угідь на 27 %. У структурі земного покриву Житомирської області трав’янистий покрив займає 4.9 %, але поступово зменшується. По всіх типах територіальних громад спостерігалося зменшення до 2021 року (в середньому щорічно 10 %), тоді як у 2022 році падіння суттєво сповільнилося в сільських та селищних територіальних громадах, а у міських — зупинилося.

          Така динаміка пов’язана із двома факторами: 1) частина городів сільських домогосподарств була засіяна травою у зв’язку з тим, що чоловіки були мобілізовані до ЗСУ в результаті російської агресії, а вирощування трави вимагає найменше людських затрат; 2) російська агресія спричинила нестачу певних продуктів харчування та їхнє значне подорожчання, при цьому утримання великої рогатої худоби забезпечує харчами сільське домогосподарство, тому у 2022 році більшість приплоду від ВРХ була не реалізована і залишена для подальшого утримання, в свою чергу збільшення ВРХ вимагає більше кормів, важливим компонентом яких є трава.