В останні роки в космічній тематиці все більший акцент робиться на питаннях освоєння Місяця. Не останню увагу приділяють вирішенню проблем, пов'язаних із забезпеченням  необхідних життєвих умов для астронавтів, із побудуванням та збиранням на місці  великої кількості технічних приладів та споруд. Експлуатація та розвиток орбітальних комплексів, а також перспективні завдання створення споруд на місячній і марсіанській поверхні, передбачають впровадження технологій монтажу та ремонту космічних об'єктів.

      При роботі у відкритому  космосі існує велика кількість операцій (в першу чергу, ремонтно-відновлюваних або фіксація фрагментів велико-габаритних конструкцій), до яких попередньо підготуватися  складно і неможливо.  Крім того можлива вірогідність надзвичайних ситуацій, які потребують термінових технологічних операцій різання, зварювання або паяння, при яких процес та об’єм операції будуть визначатися космонавтом безпосередньо на місці, де він  зможе оцінити об’єм та спосіб виконання необхідних робіт. Тому створення сучасного електронно-променевого обладнання для ручного зварювання, що буде сприяти продовження строку експлуатації космічного об’єктів, а іноді і збереженню життя екіпажів є необхідним. Це обладнання  повинно бути компактним та ефективно здійснювати операції по електронно-променевому зварюванню та спорідненим технологіям в умовах на поверхні Місяця.

       Результати проведених у відкритому космосі експериментів із ручного електронно-променевого зварювання свідчать про те, що апаратура, яка була створена раніше, дає можливість виконувати зварювання нержавіючих сталей, титанових та алюмінієвих сплавів завтовшки до 1,5 мм. В той же час товщина матеріалу, який використовується при виготовленні оболонок пілотованих космічних апаратів, досягає 4…6 мм, а довжина зварювальних швів може сягати декількох метрів. 

      Метою цієї роботи є створення обладнання нового покоління, яке дозволить  вирішити проблему зварювання матеріалів від 4  до  6 мм, що в основному використовуються в сучасній аерокосмічній техніці.

Результати досліджень, які використані для створення цієї статті, були одержані при виконанні робіт, що  проводилися в рамках Цільової програми НАН України з наукових космічних досліджень на 2018-2022 рр.