Об’єктом дослідження є фізичні процеси, що відбуваються в іоносферній плазмі. Предмет дослідження: просторово-часові залежності основних параметрів іоносферної плазми, отримані за допомогою радара некогерентного розсіяння. Методи дослідження охоплюють наземний радіофізичний метод некогерентного розсіяння радіохвиль, статистичний аналіз результатів спостереження та напівемпіричне моделювання параметрів динамічних і теплових процесів.

      Проведено моделювання та аналіз просторово-часових варіацій параметрів динамічних і теплових процесів в іоносфері на фазі максимуму 24-го циклу сонячної активності (2012–2015 рр.) з використанням експериментальних даних харківського радара некогерентного розсіяння. Для періодів рівнодень та сонцестоянь побудовано добові залежності параметрів процесів в іоносферній плазмі на висотах 210…450 км. Визначено значення спричинених амбіполярною дифузією швидкості перенесення плазми та густини потоку заряджених частинок, а також густини повного плазмового потоку. Розраховано значення енергії, яка надходить до електронного газу, густини потоку тепла, що переноситься електронами з плазмосфери до іоносфери, швидкості еквівалентного нейтрального вітру та меридіональної складової швидкості нейтрального вітру.

      Для розглянутих періодів виявлено, що ефекти варіацій космічної погоди та геомагнітної активності суттєво проявилися у варіаціях густини потоку плазми за рахунок амбіполярної дифузії, густини повного потоку плазми, а також енергії, яка підводиться до електрона за одиницю часу. Кількісні та якісні характеристики цих параметрів були типовими, але в деяких випадках істотно змінювалися (у 2…3 рази) навіть за незначним посиленням геомагнітної активності.