Вивчено вплив гіпергравітаційного стресу на виживання, газообмін, терморегуляцію та біосинтез РНК і білка у дорослих самців дрозофіл, мишей і щурів. Показано, що дрозофіли набагато переважали мишей і щурів за толерантністю до гіпергравітації. Вони повністю виживали при 5000g та приблизно на четвертину після 3-год сеансу при 20000g. У мишей та щурів при 10-хв експозиції LD50 складала 55—60g і 25g відповідно. В діапазоні помірних і сублетальних гіпергравітаційних навантажень інтенсивність газообміну у мишей і щурів збільшувалась, але прогресивно зменшувалась із збільшенням гіпергравітації в області летальних навантажень. В цій області суттєво зменшувались також температура тіла та інтенсивність синтезу тотальної РНК і білка в міокарді, лобній корі та гіпоталамусі. В мозочку, навпаки, інтенсивність біосинтетичних процесів збільшувалась. В постстре-совий відновний період інтенсивність газообміну і температура тіла повертались до початкового рівня приблизно через 1—2 год.