Поряд із статоцитами коренів і пагонів квіткових рослин, гравічутливими виявилися нитчасті структури з полярним ростом, у яких легко спостерігати за ростовими рухами і седиментацією амілопластів in vivo і тому стало можливим дослідження їх у деталях. В умовах гравітаційного поля Землі протонема мохів Ceratodon pwpweus і Pottia intermedia на світлі росте по поверхні субстрату, а в темряві орієнтується негативно гравітропно. Сприйняття граві- і фотостимулів, як і диференційований ріст, зосереджені у верхівці апікальної клітини. Реакція протонеми на бокове світло залежить як від якості, так і від інтенсивності світла. Низькі інтенсивності світла зумовлюють позитивний фототропний ріст, високі — негативний.

           Крім граві- та фототропізму, для протонеми властивий автотропізм, який протидіє зміні напрямку росту, а також відновлює його після припинення дії збурюючого фактора. Тому що сприйняття і реалізація гравістимулу відбуваються в одній і тій же апікальній клітині столону і не ускладнені ланцюгом проміжних сигнальних систем, була встановлена каузальність гравітропної реакції від кількості й розподілу амілопластів, а також вплив клиностатування на їх формування. Дослідження, які планується здійснити на космічному кораблі «Колумбія», дадуть можливість перевірити правильність такого припущення.