Сезонні зміни активності квазістаціонарних планетарних хвиль у стратосфері над Антарктикою
1Грицай, АВ, Євтушевський, ОМ 1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ |
Косм. наука технол. 2006, 12 ;(4):071-077 |
https://doi.org/10.15407/knit2006.04.071 |
Мова публікації: Українська |
Анотація: Розглянуто сезонні зміни параметрів квазістаціонарних планетарних хвиль в Антарктиці, основна увага приділена зимово-весняному періоду. Використані дані про загальний вміст озону в атмосфері (супутниковий спектрометр TOMS) та температуру нижньої стратосфери (NCEP-NCAR). В середньому за 1979—2004 pp. максимальне значення амплітуди зональних хвиль (80 ОД) досягається у жовтні на широті 65° S. З серпня до листопада положення максимуму амплітуди зміщується з середніх до високих широт. Зіставлення даних за роки з аномальним розвитком озонової діри (1988 і 2002 pp.) показало, що збільшення амплітуди хвиль в кінці зими (серпень) є ознакою зменшення руйнування озону у весняний період. У серпні на широтах 60–65° S амплітуда стаціонарних хвиль в температурі нижньої стратосфери становила близько 6 та 10 К у 1988 та 2002 pp. відповідно. Це було однією з причин, які зумовили відмінності у розвитку стратосферних процесів у весняний період. |
Ключові слова: озон, планетарні хвилі, супутниковий спектрометр |
16. WMO: Scientific assessment of ozone depletion: 2002. — Geneva: World Meteorological Organization, 2003.—Report N 47.