Супутникові спостереження іоносферних збурень, що відбулися після падіння Челябінського метеориту
Рубрика:
| Чорногор, ЛФ, Милованов, ЮБ, Федоренко, ВМ, Цимбал, АМ |
| Косм. наука технол. 2013, 19 ;(6):38–46 |
| https://doi.org/10.15407/knit2013.06.038 |
| Мова публікації: російська |
Анотація: Проаналізовано часові варіації повного електронного вмісту (ПЕВ) у день падіння Челябінського метеориту та в контрольні дні. Значення ПЕВ отримані за допомогою GPS-супутників та наземних радіоприймачів, віддалених від місця вибуху метеорита на відстань 240— 360 км. Виявлені квазіперіодичні (хвильові) збурення ПЕВ з часом запізнення 12—20 хв, періодом 8–10 хв, тривалістю 30—40 хв і відносною амплітудою близько 0.6—3.5 %. В ударній хвилі амплітуда збурень була в декілька разів більшою. Середня швидкість поширення збурень була близькою до 500 м/с. Такі параметри мають акустико-гравітаційні хвилі у верхній атмосфері |
| Ключові слова: квазіперіодичні збурення, ударна хвиля, Челябінський метеорит |
References:
1. Афраймович Э. Л., Перевалова Н. П. GPS-мониторинг верхней атмосферы Земли. — Иркутск, ГУ НЦ РВХ ВСНЦ СО РАМН, 2006. — 480 с.
2. Бронштэн В. А. Физика метеорных явлений. — М.: Наука, 1981. — 416 с.
3. Катастрофические воздействия космических тел / Под ред. В. В. Адушкина и И. В. Немчинова. — М.: ИКЦ «Академкнига», 2005. — 310 с.
4. Кручиненко В. Г. Математико-фізичний аналіз метеорного явища. — К.: Наук. думка, 2012. — 294 c.
5. Черногор Л. Ф. Физика и экология катастроф. — Х.: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2012. — 556 с.
6. Черногор Л. Ф. Плазменные, электромагнитные и акустические эффекты метеорита «Челябинск» // Инженер. физика. — 2013. — № 8. — С. 23—40.
7. Черногор Л. Ф. Физические эффекты пролета Челябинского метеорита // Доп. Нац. академії наук України. — 2013. — № 10. — С. 97—104.
8. Чурюмов К.И., Гулиев А.С., Кручиненко В.Г., Чурюмова Т.К. Кометно-астероидная опасность: реальность и вымыслы.— Киев-Баку, 2012. — 178 с.