ОЦІНКА РИЗИКУ УРАЖЕННЯ ЛІНІЙНОГО ОБ’ЄКТА У ВИПАДКУ АВАРІЇ РАКЕТИ-НОСІЯ НА ЕТАПІ ПОЛЬОТУ

Гладкий, ЕГ
https://doi.org/10.15407/knit2019.04.022
Мова публікації: Російська
Анотація: 
У зонах падіння аварійних ракет-носіїв (РН) можуть перебувати магістральні газо- і нафтопроводи, залізничні колії, лінії електропередачі, річки тощо. Нанесення ушкоджень таким промисловим об’єктам, як газо- і нафтопроводи під час падіння аварійної РН може спричинити катастрофічні наслідки. Так, пошкодження і розрив магістрального газогону призведе до витоку транспортованого природного газу з подальшим потужним вибухом і сильною пожежею. У розрахунках безпеки такі об’єкти повинні розглядатися як лінійні (для них один з геометричних розмірів істотно перевищує інший), і вони є окремим випадком площинного об’єкта (традиційно безпека під час пусків РН розглядається для площинних наземних об’єктів).
      У статті розроблено математичну модель оцінки безпеки для магістрального трубопроводу у випадку аварії РН на етапі польоту. Для оцінки безпеки частину трубопроводу, що перебуває в зоні падіння аварійної РН, запропоновано представляти сукупністю окремих прямолінійних ділянок (відрізків). Тоді загальний ризик ураження трубопроводу дорівнює сумі ризиків ураження його окремих прямолінійних ділянок. Під ризиком ураження слід розуміти ймовірність падіння аварійної РН або її фрагментів у зони ураження прямолінійних ділянок трубопроводу. Побудовано геометричну модель і отримано математичні вирази для оцінки ризику ураження окремої прямолінійної ділянки трубопроводу. Як приклад використано процедуру оцінки ризику ураження для магістрального газогону «Бухара — Урал», розташованого у зоні падіння аварійних РН «Дніпро» і якого може бути пошкоджено у випадку аварії РН на ділянці польоту першого ступеня. Розроблена математична модель є універсальною і може використовуватися для оцінки ризику ураження інших лінійних об’єктів, що перебувають у зоні падіння аварійної РН
References: 
1. Балаганский И. А., Мержиевский Л. А. Действие средств поражения и боеприпасов. Новосибирск, 2004. 408 с.
2. Гладкий Э. Г. Процедура оценки полетной безопасности ракет-носителей, использующая геометрическое представление зоны поражения объекта в виде многоугольника. Космическая техника. Ракетное вооружение. 2015. Вып. 3. С. 50—56.
3. Гладкий Э. Г., Перлик В. И. Математические модели оценки риска для наземных объектов при пусках ракет-носителей. Космическая техника. Ракетное вооружение. 2010. Вып. 2. С. 3—19.
4. ДСТУ ISO 14620-1:2008. Космічні системи. Вимоги безпеки. Частина 1. Безпечність системи. Київ, 2009. 38 с.
5. Компаниец Э. П., Дронь Н. М., Белозеров В. Е. Баллистическое обеспечение пусков ракет-носителей. Днепропетровск, 2010. 468 с.
6. Переверзев Е. С., Даниев Ю. Ф. Вероятностные распределения и их применение. Днепропетровск, 2004. 418 с.
7. Привалов И. И. Аналитическая геометрия. Москва, 1966. 272 с.
8. Экологические проблемы и риски воздействия ракетно-космической техники на окружающую природную среду. Справочное пособие. Москва: Анкил, 2000. 638 с.
9. Easten and Western Range Safety User Requirements Manual. 1997. Vol. 1 EWR 127-1. 10. United States Code of Federal Regulations, Part 420 and Part 417 FAA