Розглядається задача польотного геометричного калібрування знімального комплексу космічного апарата. Калібрування трактується як уточнення взаємного кутового положення бортової знімальної камери і зоряного давача у тілі космічного апарата. Це обов’язкова частина підготовки знімального комплексу до знімання і координатної прив’язки наземних об’єктів. Отримані знімки і показники зоряного давача та GPS обробляються на землі. При калібруванні використовуються знімки наземних маркерів.

       Є методи польотного геометричного калібрування на основі отриманих рівнянь вимірювання різного фізичного походження. Ці рівняння розв’язуються методом найменших квадратів. Звичайно використовуються знімки заданих наземних маркерів, але можливі розв’язки задачі із залученням невідомих маркерів. У цій роботі пропонується підхід до отримання розв’язку задачі польотного геометричного калібрування з використанням формул розмитого спостерігача. Такий підхід дозволяє у багатьох випадках послабити негативний вплив збурень і похибок чутливих елементів на точність оцінок параметрів калібрування. Розроблено два різновиди розмитого спостерігача для польотного геометричного калібрування. Перший з них враховує усю сукупність отриманих знімків одноразово. Друга версія спостерігача має рекурентний характер. Усі знімки обробляються послідовно один за одним з негайним коригуванням параметрів калібрування. Такий підхід дозволяє поліпшити збіжність оцінок. Оскільки в даному разі оцінювані параметри калібрування сталі, немає потреби у властивому для подібних алгоритмів етапі прогнозу, і використовується лише процедура оновлення.

       Виклад і аргументи супроводжуються значним об’ємом комп’ютерного моделювання з використанням відомих або невідомих наземних маркерів, зокрема за умов аномальної початкової невизначеності. Результати моделювання підтверджують згадані вище переваги розмитого спостерігача у порівнянні з методом найменших квадратів для польотного геометричного калібрування.-