Глибинне магнітоваріаційне зондування Місяця
Рубрика:
Рокитянський, ІІ, Терешин, АВ |
Косм. наука технол. 2010, 16 ;(4):57-65 |
https://doi.org/10.15407/knit2010.04.057 |
Мова публікації: російська |
Анотація: Зроблено короткий огляд результатів досліджень Місяця в 1969‒1972 рр. та перелічено не розв'язані проблеми досліджень електропровідності надр Місяця, які мають розв'язувати майбутні місії на Місяць, зокрема в рамках російського проекту «Луна-Глоб». Магнітоваріаційне зондування Місяця як вхідний сигнал використовує варіації первинного міжпланетного магнітного поля, вимірюваного орбітальним магнетометром, а як вихідний сигнал ‒ варіації вимірюваного на поверхні Місяця вторинного магнітного поля струмів. За цими даними обчислюється перехідна характеристика (частотна чи імпульсна) надр Місяця ‒ її функція відгуку, за якою розв'язується обернена задача ‒ пошук залежності електропровідності від глибини. Розглядаються фізичні аспекти магнітоваріаційного зондування, обговорюються його обмеження і головні джерела похибок ‒ неврахування кондуктивної моди вторинного поля і різка асиметрія навколомісячної плазми на денному та нічному боках Місяця.
|
Ключові слова: електропровідність, магнітоваріаційне зондування, навколомісячна плазма |
References:
1. Ваньян Л. Л., Бердичевский М. Н., Егоров И. В. и др. Кажущееся электрическое сопротивление Луны и его интерпретация // Изв. АН СССР. Физика Земли. — 1973. — № 11. — С. 3—12.
2. Виноградов А. П. (ред.), Космохимия Луны и пла нет. — М.: Наука, 1975.
3. Галкин И. Н. Геофизика Луны. — М.: Наука, 1978. — 176 с.
4. Дайел П., Паркин К., Дейли В. Лунная электропроводность, магнитная проницаемость и температура по данным магнитных экспериментов экспедиций «Аполлон» // Космохимия Луны и планет / Под ред. А. П. Виноградова. — М.: Наука, 1975. — С. 323— 340.
5. Долгинов Ш. Ш., Ерошенко Е. Г., Жузгов Л. Н. и др. Магнетзм и электропроводность Луны по данным «Лунохода-2» // Космохимия Луны и планет / Под ред. А. П. Виноградова. — М.: Наука, 1975. — С. 314— 322.
6. Паркинсон У. Введение в геомагнетизм. — М.: Мир, 1986. — 527 с.
7. Рокитянский И. И. Индукционные зондирования Земли. — Киев: Наук. думка, 1981. — 297 с.
8. Светов Б. С. Электродинамические основы квазистационарной геоэлектрики. — М: ИЗМИРАН, 1984. — 184 с.
9. Шкуратов Ю. Г. Луна далекая и близкая. — Харьков: ХНУ, 2006. — 184 с.
10. Шкуратов Ю. Г., Кислюк В. С., Литвиненко Л. Н., Яц-кив Я. С. Модель Луны 2004 для проекта «Укрселена» // Космічна наука i технологія. Додаток. — 2004. — 10, № 2. — С. 3—51.
11. Шуман В. Н. Бимодальная структура функций отклика в слабопроводящей атмосфере и обобщённая модель глобального электромагнитного зондирования Земли // Геофиз. журн. — 2005. — 27, № 5. — С. 708—715.
12. Dyal P., Parkin C. W. Electrical Conductivity and Temperature of the Lunar Interior from Magnetic Transient-Response Measurements // J. Geophys. Res. — 1971. — 76, N 25. — P. 5947—5969.
13. Sill W. R., Blank J. L. Method for Estimating the Electrical Conductivity of the Lunar Interior // J. Geophys. Res. — 1970. — 75, N 1. — P. 201—210.
14. Sonett C. P. Solar wind induction and lunar conductivity // Phys. Earth Planet. Interior. — 1975. — 10. — P. 313—322.
15. Sonett C. P. Some Consequences of Solar Wind Induction in the Moon // Phil. Trans. Roy. Soc. London A. — 1977. — 285. — P. 537—547.