Аналіз поширення та затухання атмосферних гравітаційних хвиль

Пилипенко, СГ, Козак, ЛВ
Косм. наука технол. 2010, 16 ;(4):22-29
https://doi.org/10.15407/knit2010.04.022
Мова публікації: Українська
Анотація: 
Вивчається поширення атмосферних гравітаційних хвиль в неізотермічній безвітряній атмосфері із врахуванням в’язкості та теплопровідності. Визначено, що при розглянутих характеристиках максимум амплітуди атмосферних гравітаційних хвиль відповідає висотам біля 90 км (рівень мезопаузи). Визначальним фактором затухання і поширення хвилі виявився вертикальний градієнт температури. Від коефіцієнтів в’язкості й теплопровідності амплітуда хвиль залежить слабко. Теоретичні зміни температури на висотах мезопаузи порівнюються зі змінами температури над ураганами Вілма, Хай-танг, Катріна, отриманими при аналізі вимірів супутника TIMED.
Ключові слова: в’язкість, гравітаційні хвилі, теплопровідність
References: 
1.   Гаврилов Н. М. Распространение внутренних гравитационных волн в стратифицированной атмосфере // Изв. АН СССР. ФАО. — 1985. — 21. — С. 921—927.
2.   Госсард Э., Хук У. Волны в атмосфере. — М.: Мир, 1975. — 532 с.
3.   Григорьев Г. И. Акустико-гравитационные волны в атмосфере Земли (обзор) // Изв. вузов. Радиофизи­ка. — 1999. — 42, № 1. — С. 3—25.
4.   Козак Л. В. Зміна турбулентних процесів у нижній термосфері при проходженні внутрішніх гравітацій­них хвиль // Космічна наука і технологія. — 2002. — 8, № 5/6. — С. 86—90.
5.   Хайнс К. О. Термосферная циркуляция. — М.: Мир, 1975. — 428 с.
6.   Francis S. H. Global propagation of atmospheric gravity waves: a review // J. Atmos. Terr. Phys. — 1975. — 37. — P. 1011—1054.
7.   Francis S. H. Acoustic-Gravity Modes and Large-Scale Traveling Ionospheric Disturbances of a Realistic, Dissi-pative Atmosphere // J. Geophys. Res. — 1973. — 78. — P. 2278—2301.
8.   Hedin A. E. Extension of the MSIS Thermospheric Model into the Middle and Lower Atmosphere // J. Geophys. Res. — 1991. — 96. — P. 1159—1172.
9.   Hocking W. K. Turbulence in the altitude region 80—120 km // Adv. Space Res. — 1990. — 10, N 12. — P. 153— 161.
10. Hodges R. R. Jr. Eddy diffusion coefficients due to insta­bilities in internal gravity waves // J. Geophys. Res. — 1969. — 74. — P. 4087—4090.
11. Imamura T., Ogawa T. Radiative damping of gravity waves in the terrestrial planetary atmospheres // Geophys. Res. Lett. — 1995. — 22, N 3. — P. 267—270.
12. Kozak L. V., Dzubenko M. I., IvchenkoV. M. Temperature and thermosphere dynamics behavior analysis over earth­quake epicentres from satellite measurements // Phys. and Chem. Earth. Parts A/B/C. — 2004. —29, N 4–9. — P. 507—515.
13. Midgley J. E., Liemohn H. B. Gravity waves in a realis­tic atmosphere // J. Geophys. Res. — 1966. — 71. — P. 3729—3730.
14. Pitteway M., Hines C. The viscous damping of atmo­spheric gravity waves // Can. J. Phys. — 1963. — 41. — P. 1935—1948.
15. Volland H. The upper atmosphere as a multiply refractive medium for neutral air motions // J. Atmos. Terr. Phys. — 1969. — 31. — P. 491—530.
16. Volland H. Full wave calculations of gravity wave propa­gation through the thermosphere // J. Geophys. Res. — 1969. — 74. — P. 1786—1823.

17. Zhang S. D., Yi F. A numerical study of propagation char­acteristics of gravity wave packets propagating in a dissi-pative atmosphere // J. Geophys. Res. — 2002. — 107D, N 14. — P. 1—9.