Розглядається проблема польотного юстування, що виникає при дистанційному зондуванні Землі. Метод польотного геометричного калібрування знімального комплексу космічного апарата, що включає рівняння другого наближення, порівнюється з методом, який використовує дві ітерації першого наближення. Показано, що коли похибки задання параметрів взаємної орієнтації не перевищують 10—20´, то прийнятну точність калібрування порядку 10´´ забезпечує перше (лінійне) наближення розробленої процедури. В іншому випадку виконується друге наближення. При відхиленнях задання параметрів взаємної орієнтації понад 1° слід обмежитися першим наближенням, але виконувати не одну, а дві ітерації. Отримані результати підтверджено на основі моделювання методом статистичних випробувань.