В останнiй час через економічні та геополітичні причини виникла необхiднiсть розширення видiв стартiв ракет-носiїв. Найбiльш вигiдно здiйснювати пуски ракет у районi земного екватора, зокрема із пускових комплексiв, розташованих на морських стартових платформах (СП). Проте обмежені габарити СП не дозволяють розташовувати обладнання стартового комплексу на достатньому вiддаленнi одне вiд одного, а через хитавицю пусковий пристрiй  здiйснює безперервні рухи за всіма ступенями свободи. Через це  одним з ключових завдань є забезпечення безударного старту та мiнiмiзацiя площини впливу факелу рушiйної установки на елементи рухомого пускового комплексу пiд час польоту ракети на початковому вiдрiзку траєкторiї.

             У роботi запропоновано математичну модель керованого збуреного руху ракети відносно рухомого пускового пристрою та моделі визначення координат характерної точки на ракеті відносно елементів пускового пристрою і координат слідів струменів від камер згоряння чотирьохкамерної рушiйної установки на поверхні пускового столу при польоті ракети на початковому відрізку траєкторії. Запропонованi математичнi моделi враховують сукупнiсть усiх найбiльш суттєвих збурень та дозоляють здiйснювати моделювання збурених рухiв ракети i пускового пристрою, що перебуває на плавучій платформі, а також визначати взаємне положення характерних точок, що на них розташовані. Запропонованi математичнi моделi були використанi при розробцi та опрацюваннi нового закону керування ракетою, що стартує в умовах морської хитавицi, та у пiсляпольотному аналiзі пусків ракет «Зенiт-3SL», що стартували з морської стартової платформи.