ШТУЧНА АКУСТИЧНА МОДИФІКАЦІЯ НАВКОЛОЗЕМНОГО СЕРЕДОВИЩА
Рубрика:
| 1Кошовий, ВВ, Івантишин, ОЛ, 2Ногач, РТ, Чорногор, ЛФ, Назарчук, ЗТ, 2Мельник, МО, Каліта, БІ, Харченко, БС, Романишин, ІМ, Лозинський, АБ, Русин, БП, Каратаєва, ЛМ, Любінецький, ЗІ, Альохіна, ЛВ, Ліпський, ВК 1Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка Національної академії наук України, Львів 2Львівський центр Інституту космічних досліджень Національної академії наук України та Державного космічного агентства України, Львів |
| Косм. наука технол. 2020, 26 ;(2):19-58 |
| https://doi.org/10.15407/knit2020.02.019 |
| Мова публікації: Українська |
Анотація: Досліджуються деякі можливості реалізації штучної акустичної модифікації навколоземного середовища від поверхні Землі до іоносферних висот при використанні наземного керованого акустичного випромінювача інфразвукового діапазону. Проаналізовано результати попередніх досліджень, а також розглянуто характерні параметри інфразвуку, генерованого природними явищами і рукотворними процесами та особливості його впливу на стан навколоземного середовища. Обґрунтовано основні умови реалізації штучної акустичної модифікації іоносфери. Наведено і обговорено результати першого етапу верифікації запропонованої методології. Для її верифікації використано: радіоастрономічний метод дистанційного зондування іоносфери, радіовипромінювання космічних радіоджерел як зондувальне, наземний комплекс акустико-електромагнітного зондування іоносфери у складі радіотелескопа УРАН-3 і наземного керованого акустичного випромінювача параметричного типу. Перший етап верифікації здійснювався на частотах, близьких до верхньої межі інфразвукового діапазону (~30 Гц). Попередній аналіз отриманих результатів підтвердив, що вже у випадку наземної генерації інфразвуку з частотою f ≈ 30 Гц у навколоземному просторі можуть скластися умови, що дозволяють реалізувати керовану акустичну модифікацію іоносфери і виявляти слабкі акустико-іоносферні збурення. Останні можуть формуватися в іоносфері при певних станах плазми, а також при станах середовища приземної і верхньої атмосфери, які, в свою чергу, визначають погодні умови у приземному шарі і впливають на параметри генерації і поширення атмосферних акустичних хвиль. Наступний етап роботи передбачає дослідження можливостей реалізації штучної акустичної модифікації іоносфери з використанням наземного керованого акустичного випромінювача в частотному діапазоні 2...10 Гц.
|
| Ключові слова: акустико-іоносферні збурення, навколоземний простір, наземний керований акустичний випромінювач, радіоастрономічний метод, радіотелескоп УРАН-3, розширений спектральний аналіз, трансмісійний радіосигнал, штучна акустична модифікація іоносфери |
References:
1. Альперович Л. С., Афраймович Э. Л., Вугмейстер Б. О., Гохберг М. Б., Дробжев В. И., Ерущенков А. И., Иванов Е. А., Калихман А. Д., Кудрявцев В. П., Куличков С. Н., Краснов В. М., Мордухович М. И., Матвеев А. К., Нагорский П. М., Пономарев Е. А., Салихов Н. М., Таращук Ю. Е., Троицкая В. А., Федорович Г. В. Акустическая волна взрыва. Изв. АН СССР. Сер. Физика Земли. 1985. № 11. С. 32—42.
2. Госреестр открытий СССР. Явление воздействия сейсмичности Земли через акустические волны на ионосферу / Бирфельд Я. Г., Таранцов А. В. № 128, 02.09.1963, приоритет от 25.09.1963.
3. Госсард Э., Хук У. Волны в атмосфере. Москва: Мир, 1975. 532 с.
4. Дробжева Я. В. Распространение акустических волн в верхней атмосфере: дис. ... д-ра физ.-мат. наук. Алматы, 2003. 143 с.
5. Дробжева Я. В., Краснов В. М. Итоги проекта «МАССА» через 15 лет. Взрывное дело. 1997. № 3. С. 34—39.
6. Емельянов Л. Я., Живолуп Т. Г., Сорока С. А., Черемных О. К., Черногор Л. Ф. Наземное акустическое воздействие на атмосферу: результаты наблюдений методами некогерентного рассеяния и вертикального зондирования. Радиофизика и радиоастрономия. 2015. 20, № 1. C. 37—47.
https://doi.org/10.15407/rpra20.01.037
7. Івантишин О. Л. Інформаційно-вимірювальний комплекс на базі радіотелескопа УРАН-3 для дослідження слабких акусто-іоносферних збурень: автореф. дис. канд. техн. наук. Львів: Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка НАН України, 2007. 20 с.
8. Калита Б. И., Kaратаева Л. M., Мезенцев В. П., Ногач Р. Т. Активные акустические эксперименты со спутником DEMETER. Космический проект «Ионосат-Микро»: монография (Ред. С. А. Засуха, О. П. Федоров). Киев: Академпериодика, 2013. С. 193—199.
9. Каліта Б. І., Каратаєва Л. М., Мезенцев В. П., Ногач Р. Т., Сорока С. О. Вплив акустичних збурень на прозорість іоносфери. Відбір і обробка інформації. 2011. № 35 (111). С. 77—83.
10. Каллистратова М. А., Кон А. И. Радиоакустическое зондирование атмосферы. Москва: Наука, 1985. 195 с.
11. Кошевой В. В. Радиофизическая и радиоастрономическая диагностика ионосферных эффектов, вызванных наземным инфразвуковым излучателем (предварительные результаты). Изв. вузов. Радиофизика. 1999. 42, № 8. С. 785—798.
https://doi.org/10.1007/BF02676855
12. Кошевой В. В., Ивантишин О. Л. Выявление слабых акусто-ионосферных возмущений методом рассеивания радиоволн на мелкомасштабных неоднородностях с использованием декаметрового радиотелескопа УРАН-3. Отбор и обработка информации. 1998. 12 (88). С. 32—36.
13. Кошовий В. В., Івантишин О. Л. Дослідження штучних акусто-іоносферних збурень радіоастрономічним методом. Відбір і обробка інформації. 1999. 13 (89). C. 21—25.
14. Кошовий В. В., Сорока С. О. Акустичне збурення іоносферної плазми наземним випромінювачем. I. Експериментальне виявлення акусто-іоносферних збурень. Космічна наука i технологія. 1998. 4, № 5-6. С. 3—17.
https://doi.org/10.15407/knit1998.05.003
15. Матвийчук Я. Н., Сорока С. А. Возможный механизм электромагнитных откликов на акустические возмущения в атмосфере. Космічна наука і технологія. 2002. 9, додаток до № 2. С. 194—201.
16. Назарчук З. Т., Кошевой В. В., Сорока С. А., Ивантишин О. Л., Лозинский А. Б., Романишин И. М. К вопросу акустико-электромагнитного зондирования ионосферы. Космічна наука і технологія. 2002. 9, додаток до № 2. С. 120—131.
17. Негода А. А., Сорока С. А. Перспективы развития исследований атмосферы и ионосферы с использованием искусственного акустического воздействия. Космічна наука і технологія. 1999. 5, № 2-3. С. 3—12.
https://doi.org/10.15407/knit1999.02.003
18. Пат. України на корисну модель № 59531 МПК G01W 1/08 (2006. 01). Івантишин О. Л., Кошовий В. В., Лозинський А. Б., Назарчук З. Т., Романишин І. М., Сорока С. О. Спосіб оцінювання інфразвукової обстановки на поверхні землі на основі акусто-електромагнітного моніторингу іоносфери.
19. Селіванов Ю. О., Рапопорт Ю. Г., Черемних О. К. Іоносферний відгук на акустичну дію за даними мікросупутників DEMETER та «Чибис-М». Космічна наука і технологія. 2018. 24, № 6. С. 41—56.
https://doi.org/10.15407/knit2018.06.041
20. Хргиан А. Х., Кузнецов Г. И. Атмосферный озон, его вариации и геофизические связи. Взаимодействие в системе литосфера — гидросфера — атмосфера. Москва: Недра, 1996. С. 241—267.
21. Черемных О. К., Климов С. И., Корепанов В. Е., Кошовый В. В., Мельник М. Е., Ивантишин О. Л., Мезенцев В. П., Ногач Р. Т., Рапопорт Ю. Г., Селиванов Ю. А., Семенов Л. П. Наземно-космический эксперимент по искусственной акустической модификации ионосферы. Первые результаты. Космічна наука і технологія. 2014. 20, № 6. C. 60—73.
22. Черногор Л. Ф. Инфразвуковое воздействие землетрясений и их предвестников на параметры околоземного пространства. Радиофизика и радиоастрономия. 1997. 2, № 4. C. 463—472.
23. Черногор Л. Ф. Энергетика процессов в атмосфере и околоземном космосе в свете проекта «Попередження». Космічна наука і технологія. 1999. 5, № 1. С. 38—47.
https://doi.org/10.15407/knit1999.01.038
24. Черногор Л. Ф. Физические процессы в околоземной среде, сопровождавшие военные действия в Ираке (март — апрель 2003 г.). Космічна наука і технологія. 2003. 9, № 2/3. С. 13—33.
https://doi.org/10.15407/knit2003.02.013
25. Черногор Л. Ф. Геофизические эффекты и геоэкологические последствия массовых химических взрывов на военных складах в г. Артемовске. Геофиз. журн. 2004. 26, № 4. С. 31—44.
26. Черногор Л. Ф. Геофизические эффекты и экологические последствия пожара и взрывов на военной базе вблизи г. Мелитополь. Геофиз. журн. 2004. 26, № 6. С. 61—73.
27. Черногор Л. Ф. Экологические последствия массовых химических взрывов при техногенной катастрофе. Геоэкология. Инженерная геология. Гидрогеология. Геокриология. 2006. № 6. С. 522—535.
28. Черногор Л. Ф. Тропический циклон как элемент системы Земля — атмосфера — ионосфера — магнитосфера. Космічна наука і технологія. 2006. 12, № 2/3. С. 16—26.
https://doi.org/10.15407/knit2006.02.016
29. Черногор Л. Ф. Геоэкологические последствия взрыва склада боеприпасов. Геоэкология. Инженерная геология. Гидрогеология. Геокриология. 2008. № 4. С. 359—369.
30. Черногор Л. Ф. О нелинейности в природе и науке: монография. Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2008. 528 с.
31. Черногор Л. Ф. Физика и экология катастроф: монография. Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина. 2012. 556 с.
32. Черногор Л. Ф. Катастрофа на наибольшем арсенале боеприпасов. Наука и техника. 2017. № 5 (132). С. 4—10.
33. Черногор Л. Ф. Акустические эффекты Челябинского метеороида. Радиофизика и радиоастрономия. 2017. 22, № 1. С. 53—66.
https://doi.org/10.15407/rpra22.01.053
34. Черногор Л. Ф. Статистические характеристики параметров метеороидов в атмосфере Земли. Кинематика и физика небес. тел. 2018. 34, № 3. С. 42—58.
https://doi.org/10.3103/S0884591318030029
35. Черногор Л. Ф. Физические эффекты Липецкого метеороида. 1. Кинематика и физика небесных тел. 2019. 35, № 4. С. 35—56. Ч. 2. № 5. С. 25—47. Ч. 3. № 6. С. 34—61.
https://doi.org/10.3103/S0884591319050027
36. Черногор Л. Ф. Возможность генерации квазипериодических магнитных предвестников землетрясений. Геомагнетизм и аэрономия. 2019. 59, № 3. С. 400 — 408.
https://doi.org/10.1134/S001679321903006X
37. Черногор Л. Ф., Лящук А. И., Шевелев Н. Б. Параметры инфразвуковых сигналов в атмосфере, сгенерированных массовыми взрывами на арсенале боеприпасов. Радиофизика и радиоастрономия. 2018. 23, № 4. C. 280—293
https://doi.org/10.15407/rpra23.04.280
38. Черногор Л. Ф., Шевелев Н. Б. Глобальная статистика болидов в атмосфере Земли. Радиофизика и радиоастрономия. 2017. 22, № 2. С. 138—145.
https://doi.org/10.15407/rpra22.02.138
39. Черногор Л. Ф., Шевелев Н. Б. Зависимость амплитуды инфразвукового сигнала, сгенерированного взрывом мощного вулкана, от расстояния. Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. Радіофізика та електроніка. 2017. 27. С. 57—60.
40. Черногор Л. Ф., Шевелев Н. Б. Характеристики инфразвукового сигнала, сгенерированного Челябинским космическим телом: глобальная статистика. Радиофизика и радиоастрономия. 2018. 23, № 1. С. 24—35.
https://doi.org/10.15407/rpra23.01.024
41. Черногор Л. Ф., Шевелев Н. Б. Зависимость амплитуды инфразвуковой волны, сгенерированной тунгусским космическим телом, от расстояния. Радиофизика и радиоастрономия. 2018. 23, № 2. C. 94—103.
https://doi.org/10.15407/rpra23.02.094
42. Черногор Л. Ф., Шевелев Н. Б. Параметры инфразвукового сигнала, сгенерированного метеороидом над Индонезией 8 октября 2009 г. Кинематика и физика небес. тел. 2018. 34, № 3. С. 59—75.
https://doi.org/10.3103/S0884591318030030
43. Чорногор Л. Ф., Лящук О. І., Шевелев М. Б. Параметри інфразвукових сигналів в атмосфері, згенерованих протягом техногенної катастрофи поблизу м. Вінниця: результати обробки даних української мережі мікробарографів. Обчисл. методи і системи перетв. інформації: зб. пр. V НТК, Львів, 4 — 5 жовтня 2018 р. Львів: ФМІ НАНУ, 2018. Вип. 5. С. 99—103.
44. Arrowsmith S. J., ReVelle D. O., Edwards W. N., Brown P. G. (2008). Global detection of infrasonic signals from three large bolides. Earth, Moon, and Planets, 102(№ 1–4), 357—363.
https://doi.org/10.1007/s11038-007-9205-z
45. Balachandran N. K. Infrasonic signals from thunder. (1979). J. Geophys. Res., 84C (№ 4), 1735—1745.
https://doi.org/10.1029/JC084iC04p01735
46. Balachandran N. K., Donn W. L. (1971). Characteristics of Infrasonic Signals from Rockets. Geophys. J. International, 26 (№ 1–4), 135—148.
https://doi.org/10.1111/j.1365-246X.1971.tb03387.x
47. Balachandran N. K., Donn W. L., Rind D. H. (1977). Concorde sonic booms as an atmospheric probe. Science, 197 (№ 4298), 47—49.
https://doi.org/10.1126/science.197.4298.47
48. Blanc E. (1985). Observations in the upper atmosphere of infrasonic waves from natural or artificial sources: a summary. Ann. Geophys., 3, 673—688.
49. Blaunstein N. (2001). Method of earthquake prediction. The United States Patent No.: US 6,246,964 B1.
50. Brown P., Pack D., Edwards W. N., Revelle D. O., Yoo B. B., Spalding R. E., Tagliaferri E. (2004). The orbit, atmospheric dynamics, and initial mass of the Park Forest meteorite. Meteoritics & Planetary Science, 39, № 11, 1781—1796.
https://doi.org/10.1111/j.1945-5100.2004.tb00075.x
51. Chernogor L. F., Liashchuk O. I. (2015). Infrasound observations of the bolide explosion over Romania on January 7. Kinematics and Physics of Celestial Bodies, 33 (№ 6), 276—290.
https://doi.org/10.3103/S0884591317060022
52. Chernogor L. F., Liashchuk O. I., Rozumenko V. T., Shevelev M. B. (2018). Infrasonic Signals Generated by a Series of Chemical Explosions near Vinnytsia City. Astronomy and Space Physics in the Kyiv Un-ty, Kyiv, Ukraine, May 29—June 01, 2018. Book of Abstracts, 87—88.
https://doi.org/10.1109/UWBUSIS.2018.8520054
53. Chernogor L. F., Liashchuk O. I., Shevelev M. B. (2019). Parameters of infrasonic signals generated in the atmosphere by multiple explosions at an ammunition depot. Proceedings of the XIX Intern. young scientists’ conference on applied physics (May 21—25, 2019). Kyiv, 2019, 100—101.
54. Chernogor L. F., Shevelev N. B. (2018). Parameters of the infrasound signal generated by a meteoroid over Indonesia on October 8, 2009. Kinematics and Physics of Celestial Bodies, 34 (3), 147—160.
https://doi.org/10.3103/S0884591318030030
55. Chernogor L. F., Qiang Guo, Rozumenko V. T., Shevelev M. B. (2018). The parameters of the infrasonic waves generated by the Chelyabinsk meteoroid. Astronomy and Space Physics in the Kyiv University, Kyiv, Ukraine, May 29—June 01, 2018. Book of Abstracts, 89—90.
56. Che Y., Park J., Kim I. (2014). Infrasound signals from the underground nuclear explosions of North Korea. Geophysical J. International, 198, № 1, 495—503.
https://doi.org/10.1093/gji/ggu150
57. Chyba C. F., Thomas P. J., Zahnle K. J. (1993). The 1908 Tunguska explosion: atmospheric disruption of a stony asteroid. Nature, 361 (№ 6407), 40—44.
https://doi.org/10.1038/361040a0
58. Cook R. K., Young J. M. (1962). Strange Sounds in the Atmosphere. Part II. Sound: Its Uses and Control, 1 (3), 25—33.
59. Donn W. L. (1978). Exploring the Atmosphere with Sonic Booms: Or How I Learned to Love the Concorde. American Scientist, 66 (№ 6), 724—733.
https://doi.org/10.1121/1.2369561
60. Donn W. L., Balachandran N. K. (1981). Mount St. Helens eruption of 18 May 1980: Airwaves and explosive yield. Science, 213 (№ 4507), 539—541.
https://doi.org/10.1126/science.213.4507.539
61. Donn W. L., Posmentier E., Fehr U., Balachandran N. K. (1967). Infrasound at long range from Saturn V, 1967. Science, 162 (№ 3858), 1116—1120.
https://doi.org/10.1126/science.162.3858.1116
62. Edwards W. N., Brown P. G., ReVelle D. O. (2006). Estimates of meteoroid kinetic energies from observations of infrasonic airwaves. J. Atmospheric and Solar-Terrestrial Physics, 68, 1136—1160.
https://doi.org/10.1016/j.jastp.2006.02.010
63. ElGabry M. N., Korrat I. M., Hussein H. M., Hamama I. H. (2017). Infrasound detection of meteors. NRIAG J. Astronomy and Geophysics, 6 (№ 1), 68—80.
https://doi.org/10.1016/j.nrjag.2017.04.004
64. Ens T. A., Brown P. G., Edwards W. N. (2012). Infrasound production by bolides: A global statistical study. J. Atmospheric and Solar-Terrestrial Physics, 80, 208—229.
https://doi.org/10.1016/j.jastp.2012.01.018
65. Galperin Yu., Hayakawa M. (1996). On Magnetospheric Effects of Experimental Ground Explosions Observed From AUREOL-3. Geoelectric, 48, 1241—1263.
https://doi.org/10.5636/jgg.48.1241
66. Galperin Yu., Hayakawa M. (1998). On possibility of parametric amplifier in the stratosphere — mesosphere suggested by active MASSA experiments with the AUREOL-3 satellite. Earth Planets Space, 50, 827—832.
https://doi.org/10.1186/BF03352175
67. Gi N. (2017). Using Bolide Airwaves To Estimate Meteoroid Source Characteristics and Window Damage Potential. Electronic Thesis and Dissertation Repository, 4688, 165 p.
URL: https://ir. lib. uwo. ca/etd/4688 (Last accessed 17.07.2019).
68. Gokhberg M. B., Shalimov S. L. (2000). Lithosphere — ionosphere coupling and its modeling. Russian J. Earth Sciences, 2, 95—108.
https://doi.org/10.2205/2000ES000032
69. Gotynyan O. E., Ivchenko V. M., Rapoport Yu. G., Parrot M. (2003). Ionospheric disturbances excited by the lithospheric gas source of acoustic gravity waves before earthquakes. Space Science and Technology, 9, Suppl. No. 2, 89—l05.
70. Koshevaya S. V., Grimalsky V. V., Perez-Enriquez R., Kotsarenko A. (2006). Increase of the Transparency for Cosmic Radio Waves due to the Decrease of Density of the Ionosphere Caused by Acoustic Waves. Physica Scripta, 72 (1), 91.
https://doi.org/10.1238/Physica.Regular.072a00091
71. Koshevaya, S., Kotsarenko, Yu., Escobedo, J. A., Kotsarenko and Yutsis, V. A. (2014). Cosmic Radio Waves Caused by Seismic Volcano Activities. J. Electromagnetic Analysis and Applications, 6, 335—341.
URL: http://www. scirp. org/journal/jemaa, (Last accessed 17.07.2019)
http://doi.org/10.4236/jemaa.2014.611034.
72. Koshevaya S., Makarets N., Grimalsky V., Kotsarenko A., Perez Enríquez R. (2005). Spectrum of the seismic-electromagnetic and acoustic waves caused by seismic and volcano activity. Natural Hazards and Earth System Science, Copernicus Publications on behalf of the European Geosciences Union, 5 (2), P. 203-209. HAL Id: hal-00299144.
URL: https://hal archives-ouvertes.fr/hal-00299144 (Last accessed 17.07.2019).
https://doi.org/10.5194/nhess-5-203-2005
73. Koshovyy V. V., Ivantyshyn O. L., Lozynskyi A. B., et al. (1997). Radiophysical complexes for cosmic investigations based on Ukrainian radiotelescope URAN-3. Asta Cosmologica. FASCICULUS XXIII-2, 67—70.
74. Kotsarenko N. Ya., Soroka S. A., Koshevaya S. V., Koshovyy V. V. (1999). Increase of the transparency of the ionosphere for cosmic radiowaves caused by a low frequency wave. Physica Scripta, 59 (№ 2), 174—181.
https://doi.org/10.1238/Physica.Regular.059a00174
75. Krasnov V. M., Kuleshov Yu. V. (2014). Variation of infrasonic signal spectrum during wave propagation from Earth’s surface to ionospheric altitudes. Acoust. Physics, 60 (No. 1), 19—28.
https://doi.org/10.1134/S1063771013060109
76. Landès, M., Ceranna L., Le Pichon A. (2012). Localization of microbarom sources using the IMS infrasound network. J. Geophys. Res., 117D (No. 6).
https://doi.org/10.1029/2011JD016684
77. Le Pichon A., Blanc E. Hauchecorne A. (Eds). (2010). Infrasound Monitoring for Atmospheric Studies. New York: Springer Science+Business Media, 735 p.
https://doi.org/10.1007/978-1-4020-9508-5
78. Liperovsky V. A., Pokhotelov O. A., Meister C. V., Liperovskaya E. V. (2008). Physical models of coupling in the lithosphere — atmosphere — ionosphere system before earthquakes. Geomagnetism and Aeronomy, 48 (№ 6), 795—806.
https://doi.org/10.1134/S0016793208060133
79. Liszka L. (2008). Infrasound: a summary of 35 years of infrasound research. Swedish Institute of Space Physics. 150 p.
80. Meteor Infrasound. What is Infrasound? The Department of Physics and Astronomy, the University of Western Ontario, Meteor Physics. URL: http://meteor. uwo. ca/research/infrasound/is_whatisIS. html (Last accessed 17.07.2019 р.)
81. Olson J. (2012). Infrasound rocket signatures. Advanced Maui Optical and Space Surveillance Technologies Conference, 1, 82.
82. Parrot M., Hayosh M., Soroka S. O. (2007). Acoustic experiments in the ionosphere with the DEMETER satellite. EGU General Assembly, Vienna, 15—20 April 2007, 1607-7962/gra/EGU2007-A-04428.
83. Pichon A., Garcés M., Blanc E., Barthelemy M., Drob P. (2002). Acoustic propagation and atmosphere characteristics derived from infrasonic waves generated by the Concorde. J. Acoustical Soc. Amer., 111 (№ 1), 629—641.
https://doi.org/10.1121/1.1404434
84. Ponomarev E. A., Erushchenkov A. I. (1978). Infrasonic waves in the Earth’s atmosphere (review). Radiophysics and Quantum Electronics, 20 (№ 12), 1218—1229.
https://doi.org/10.1007/BF01037720
85. Proksch N. (2017). Lightning detection with infrasound. Master’s Thesis. Utrecht University. Royal Netherlands Meteorological Institute, 53 p.
86. Rapoport V. O., Bespalov P. A., Mityakov N. A., Parrot M., Ryzhov N. A. (2004). Feasibility study of ionospheric perturbations triggered by monochromatic infrasonic waves emitted with a ground-based experiment. J. Atmospheric and Solar-Terrestrial Physics, 66(12), 1011—1017.
https://doi.org/10.1016/j.jastp.2004.03.010
87. Rapoport Yu. G., Cheremnykh O. K., Koshovyy V. V., Melnik M. O., Ivantyshyn O. L., Nogach R. T., Selivanov Yu. A., Grimalsky V. V., Mezentsev V. P., Karataeva L. M., Ivchenko V. M., Milinevsky G. P., Fedun V. N., Tkachenko E. N. (2017). Ground-based acoustic parametric generator impact on the atmosphere and ionosphere in an active experiment. Ann. Geophys., 35, 53—70.
https://doi.org/10.5194/angeo-35-53-2017
88. Reed J. W. (1987). Air pressure waves from Mount St. Helens eruptions. J. Geophys. Res., 92D (№ 10), 11979—11992.
https://doi.org/10.1029/JD092iD10p11979
89. Sakurai A. (1965). Blast wave theory. Basic developments in fluid dynamics. Holt M. (ed). New York: Academic Press, Vol. 1, 309—375.
90. Savina O. N., Bespalov P. A. (2015). Ionospheric Response to the Acoustic Gravity Wave Singularity. Acta Geophysica, 63(1), 319—328 URL: http://creativecommons. org/licenses/by-nc-nd/3. 0/ (Last accessed 17.07.2019).
https://doi.org/10.2478/s11600-014-0246-1
91. Silber E. A., Brown P. G. (2014). Optical observations of meteors generating infrasound. I. Acoustic signal identification and phenomenology. J. Atmospheric and Solar-Terrestrial Physics, 119, 116—128.
https://doi.org/10.1016/j.jastp.2014.07.005
92. Silber E. A., Brown P. G., Krzeminski Z. (2015). Optical observations of meteors generating infrasound: weak shock theory and validation. J. Geophys. Res.: Planets, 120 (№ 3), 413—428.
https://doi.org/10.1002/2014JE004680
93. Silber E. A. (2014). Observational and Theoretical Investigation of Cylindrical Line Source Blast Theory Using Meteors. Electronic Thesis and Dissertation Repository, Paper 2112, 582 p.
94. Soroka S. O., Kalita B. I., Karataeva L. M., et al. (2006). Active acoustic experiments with the satellite DEMETER. International Conference DEMETER, Toulouse, 14—16 June 2006.
95. Whipple F. J. W. (1930). The great Siberian meteor, and the waves, seismic and aerial, which it produces. Q. J. R. Meteorol. Soc., 56 (№ 236), 287—301.
2. Госреестр открытий СССР. Явление воздействия сейсмичности Земли через акустические волны на ионосферу / Бирфельд Я. Г., Таранцов А. В. № 128, 02.09.1963, приоритет от 25.09.1963.
3. Госсард Э., Хук У. Волны в атмосфере. Москва: Мир, 1975. 532 с.
4. Дробжева Я. В. Распространение акустических волн в верхней атмосфере: дис. ... д-ра физ.-мат. наук. Алматы, 2003. 143 с.
5. Дробжева Я. В., Краснов В. М. Итоги проекта «МАССА» через 15 лет. Взрывное дело. 1997. № 3. С. 34—39.
6. Емельянов Л. Я., Живолуп Т. Г., Сорока С. А., Черемных О. К., Черногор Л. Ф. Наземное акустическое воздействие на атмосферу: результаты наблюдений методами некогерентного рассеяния и вертикального зондирования. Радиофизика и радиоастрономия. 2015. 20, № 1. C. 37—47.
https://doi.org/10.15407/rpra20.01.037
7. Івантишин О. Л. Інформаційно-вимірювальний комплекс на базі радіотелескопа УРАН-3 для дослідження слабких акусто-іоносферних збурень: автореф. дис. канд. техн. наук. Львів: Фізико-механічний інститут імені Г. В. Карпенка НАН України, 2007. 20 с.
8. Калита Б. И., Kaратаева Л. M., Мезенцев В. П., Ногач Р. Т. Активные акустические эксперименты со спутником DEMETER. Космический проект «Ионосат-Микро»: монография (Ред. С. А. Засуха, О. П. Федоров). Киев: Академпериодика, 2013. С. 193—199.
9. Каліта Б. І., Каратаєва Л. М., Мезенцев В. П., Ногач Р. Т., Сорока С. О. Вплив акустичних збурень на прозорість іоносфери. Відбір і обробка інформації. 2011. № 35 (111). С. 77—83.
10. Каллистратова М. А., Кон А. И. Радиоакустическое зондирование атмосферы. Москва: Наука, 1985. 195 с.
11. Кошевой В. В. Радиофизическая и радиоастрономическая диагностика ионосферных эффектов, вызванных наземным инфразвуковым излучателем (предварительные результаты). Изв. вузов. Радиофизика. 1999. 42, № 8. С. 785—798.
https://doi.org/10.1007/BF02676855
12. Кошевой В. В., Ивантишин О. Л. Выявление слабых акусто-ионосферных возмущений методом рассеивания радиоволн на мелкомасштабных неоднородностях с использованием декаметрового радиотелескопа УРАН-3. Отбор и обработка информации. 1998. 12 (88). С. 32—36.
13. Кошовий В. В., Івантишин О. Л. Дослідження штучних акусто-іоносферних збурень радіоастрономічним методом. Відбір і обробка інформації. 1999. 13 (89). C. 21—25.
14. Кошовий В. В., Сорока С. О. Акустичне збурення іоносферної плазми наземним випромінювачем. I. Експериментальне виявлення акусто-іоносферних збурень. Космічна наука i технологія. 1998. 4, № 5-6. С. 3—17.
https://doi.org/10.15407/knit1998.05.003
15. Матвийчук Я. Н., Сорока С. А. Возможный механизм электромагнитных откликов на акустические возмущения в атмосфере. Космічна наука і технологія. 2002. 9, додаток до № 2. С. 194—201.
16. Назарчук З. Т., Кошевой В. В., Сорока С. А., Ивантишин О. Л., Лозинский А. Б., Романишин И. М. К вопросу акустико-электромагнитного зондирования ионосферы. Космічна наука і технологія. 2002. 9, додаток до № 2. С. 120—131.
17. Негода А. А., Сорока С. А. Перспективы развития исследований атмосферы и ионосферы с использованием искусственного акустического воздействия. Космічна наука і технологія. 1999. 5, № 2-3. С. 3—12.
https://doi.org/10.15407/knit1999.02.003
18. Пат. України на корисну модель № 59531 МПК G01W 1/08 (2006. 01). Івантишин О. Л., Кошовий В. В., Лозинський А. Б., Назарчук З. Т., Романишин І. М., Сорока С. О. Спосіб оцінювання інфразвукової обстановки на поверхні землі на основі акусто-електромагнітного моніторингу іоносфери.
19. Селіванов Ю. О., Рапопорт Ю. Г., Черемних О. К. Іоносферний відгук на акустичну дію за даними мікросупутників DEMETER та «Чибис-М». Космічна наука і технологія. 2018. 24, № 6. С. 41—56.
https://doi.org/10.15407/knit2018.06.041
20. Хргиан А. Х., Кузнецов Г. И. Атмосферный озон, его вариации и геофизические связи. Взаимодействие в системе литосфера — гидросфера — атмосфера. Москва: Недра, 1996. С. 241—267.
21. Черемных О. К., Климов С. И., Корепанов В. Е., Кошовый В. В., Мельник М. Е., Ивантишин О. Л., Мезенцев В. П., Ногач Р. Т., Рапопорт Ю. Г., Селиванов Ю. А., Семенов Л. П. Наземно-космический эксперимент по искусственной акустической модификации ионосферы. Первые результаты. Космічна наука і технологія. 2014. 20, № 6. C. 60—73.
22. Черногор Л. Ф. Инфразвуковое воздействие землетрясений и их предвестников на параметры околоземного пространства. Радиофизика и радиоастрономия. 1997. 2, № 4. C. 463—472.
23. Черногор Л. Ф. Энергетика процессов в атмосфере и околоземном космосе в свете проекта «Попередження». Космічна наука і технологія. 1999. 5, № 1. С. 38—47.
https://doi.org/10.15407/knit1999.01.038
24. Черногор Л. Ф. Физические процессы в околоземной среде, сопровождавшие военные действия в Ираке (март — апрель 2003 г.). Космічна наука і технологія. 2003. 9, № 2/3. С. 13—33.
https://doi.org/10.15407/knit2003.02.013
25. Черногор Л. Ф. Геофизические эффекты и геоэкологические последствия массовых химических взрывов на военных складах в г. Артемовске. Геофиз. журн. 2004. 26, № 4. С. 31—44.
26. Черногор Л. Ф. Геофизические эффекты и экологические последствия пожара и взрывов на военной базе вблизи г. Мелитополь. Геофиз. журн. 2004. 26, № 6. С. 61—73.
27. Черногор Л. Ф. Экологические последствия массовых химических взрывов при техногенной катастрофе. Геоэкология. Инженерная геология. Гидрогеология. Геокриология. 2006. № 6. С. 522—535.
28. Черногор Л. Ф. Тропический циклон как элемент системы Земля — атмосфера — ионосфера — магнитосфера. Космічна наука і технологія. 2006. 12, № 2/3. С. 16—26.
https://doi.org/10.15407/knit2006.02.016
29. Черногор Л. Ф. Геоэкологические последствия взрыва склада боеприпасов. Геоэкология. Инженерная геология. Гидрогеология. Геокриология. 2008. № 4. С. 359—369.
30. Черногор Л. Ф. О нелинейности в природе и науке: монография. Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2008. 528 с.
31. Черногор Л. Ф. Физика и экология катастроф: монография. Харьков: ХНУ им. В. Н. Каразина. 2012. 556 с.
32. Черногор Л. Ф. Катастрофа на наибольшем арсенале боеприпасов. Наука и техника. 2017. № 5 (132). С. 4—10.
33. Черногор Л. Ф. Акустические эффекты Челябинского метеороида. Радиофизика и радиоастрономия. 2017. 22, № 1. С. 53—66.
https://doi.org/10.15407/rpra22.01.053
34. Черногор Л. Ф. Статистические характеристики параметров метеороидов в атмосфере Земли. Кинематика и физика небес. тел. 2018. 34, № 3. С. 42—58.
https://doi.org/10.3103/S0884591318030029
35. Черногор Л. Ф. Физические эффекты Липецкого метеороида. 1. Кинематика и физика небесных тел. 2019. 35, № 4. С. 35—56. Ч. 2. № 5. С. 25—47. Ч. 3. № 6. С. 34—61.
https://doi.org/10.3103/S0884591319050027
36. Черногор Л. Ф. Возможность генерации квазипериодических магнитных предвестников землетрясений. Геомагнетизм и аэрономия. 2019. 59, № 3. С. 400 — 408.
https://doi.org/10.1134/S001679321903006X
37. Черногор Л. Ф., Лящук А. И., Шевелев Н. Б. Параметры инфразвуковых сигналов в атмосфере, сгенерированных массовыми взрывами на арсенале боеприпасов. Радиофизика и радиоастрономия. 2018. 23, № 4. C. 280—293
https://doi.org/10.15407/rpra23.04.280
38. Черногор Л. Ф., Шевелев Н. Б. Глобальная статистика болидов в атмосфере Земли. Радиофизика и радиоастрономия. 2017. 22, № 2. С. 138—145.
https://doi.org/10.15407/rpra22.02.138
39. Черногор Л. Ф., Шевелев Н. Б. Зависимость амплитуды инфразвукового сигнала, сгенерированного взрывом мощного вулкана, от расстояния. Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. Радіофізика та електроніка. 2017. 27. С. 57—60.
40. Черногор Л. Ф., Шевелев Н. Б. Характеристики инфразвукового сигнала, сгенерированного Челябинским космическим телом: глобальная статистика. Радиофизика и радиоастрономия. 2018. 23, № 1. С. 24—35.
https://doi.org/10.15407/rpra23.01.024
41. Черногор Л. Ф., Шевелев Н. Б. Зависимость амплитуды инфразвуковой волны, сгенерированной тунгусским космическим телом, от расстояния. Радиофизика и радиоастрономия. 2018. 23, № 2. C. 94—103.
https://doi.org/10.15407/rpra23.02.094
42. Черногор Л. Ф., Шевелев Н. Б. Параметры инфразвукового сигнала, сгенерированного метеороидом над Индонезией 8 октября 2009 г. Кинематика и физика небес. тел. 2018. 34, № 3. С. 59—75.
https://doi.org/10.3103/S0884591318030030
43. Чорногор Л. Ф., Лящук О. І., Шевелев М. Б. Параметри інфразвукових сигналів в атмосфері, згенерованих протягом техногенної катастрофи поблизу м. Вінниця: результати обробки даних української мережі мікробарографів. Обчисл. методи і системи перетв. інформації: зб. пр. V НТК, Львів, 4 — 5 жовтня 2018 р. Львів: ФМІ НАНУ, 2018. Вип. 5. С. 99—103.
44. Arrowsmith S. J., ReVelle D. O., Edwards W. N., Brown P. G. (2008). Global detection of infrasonic signals from three large bolides. Earth, Moon, and Planets, 102(№ 1–4), 357—363.
https://doi.org/10.1007/s11038-007-9205-z
45. Balachandran N. K. Infrasonic signals from thunder. (1979). J. Geophys. Res., 84C (№ 4), 1735—1745.
https://doi.org/10.1029/JC084iC04p01735
46. Balachandran N. K., Donn W. L. (1971). Characteristics of Infrasonic Signals from Rockets. Geophys. J. International, 26 (№ 1–4), 135—148.
https://doi.org/10.1111/j.1365-246X.1971.tb03387.x
47. Balachandran N. K., Donn W. L., Rind D. H. (1977). Concorde sonic booms as an atmospheric probe. Science, 197 (№ 4298), 47—49.
https://doi.org/10.1126/science.197.4298.47
48. Blanc E. (1985). Observations in the upper atmosphere of infrasonic waves from natural or artificial sources: a summary. Ann. Geophys., 3, 673—688.
49. Blaunstein N. (2001). Method of earthquake prediction. The United States Patent No.: US 6,246,964 B1.
50. Brown P., Pack D., Edwards W. N., Revelle D. O., Yoo B. B., Spalding R. E., Tagliaferri E. (2004). The orbit, atmospheric dynamics, and initial mass of the Park Forest meteorite. Meteoritics & Planetary Science, 39, № 11, 1781—1796.
https://doi.org/10.1111/j.1945-5100.2004.tb00075.x
51. Chernogor L. F., Liashchuk O. I. (2015). Infrasound observations of the bolide explosion over Romania on January 7. Kinematics and Physics of Celestial Bodies, 33 (№ 6), 276—290.
https://doi.org/10.3103/S0884591317060022
52. Chernogor L. F., Liashchuk O. I., Rozumenko V. T., Shevelev M. B. (2018). Infrasonic Signals Generated by a Series of Chemical Explosions near Vinnytsia City. Astronomy and Space Physics in the Kyiv Un-ty, Kyiv, Ukraine, May 29—June 01, 2018. Book of Abstracts, 87—88.
https://doi.org/10.1109/UWBUSIS.2018.8520054
53. Chernogor L. F., Liashchuk O. I., Shevelev M. B. (2019). Parameters of infrasonic signals generated in the atmosphere by multiple explosions at an ammunition depot. Proceedings of the XIX Intern. young scientists’ conference on applied physics (May 21—25, 2019). Kyiv, 2019, 100—101.
54. Chernogor L. F., Shevelev N. B. (2018). Parameters of the infrasound signal generated by a meteoroid over Indonesia on October 8, 2009. Kinematics and Physics of Celestial Bodies, 34 (3), 147—160.
https://doi.org/10.3103/S0884591318030030
55. Chernogor L. F., Qiang Guo, Rozumenko V. T., Shevelev M. B. (2018). The parameters of the infrasonic waves generated by the Chelyabinsk meteoroid. Astronomy and Space Physics in the Kyiv University, Kyiv, Ukraine, May 29—June 01, 2018. Book of Abstracts, 89—90.
56. Che Y., Park J., Kim I. (2014). Infrasound signals from the underground nuclear explosions of North Korea. Geophysical J. International, 198, № 1, 495—503.
https://doi.org/10.1093/gji/ggu150
57. Chyba C. F., Thomas P. J., Zahnle K. J. (1993). The 1908 Tunguska explosion: atmospheric disruption of a stony asteroid. Nature, 361 (№ 6407), 40—44.
https://doi.org/10.1038/361040a0
58. Cook R. K., Young J. M. (1962). Strange Sounds in the Atmosphere. Part II. Sound: Its Uses and Control, 1 (3), 25—33.
59. Donn W. L. (1978). Exploring the Atmosphere with Sonic Booms: Or How I Learned to Love the Concorde. American Scientist, 66 (№ 6), 724—733.
https://doi.org/10.1121/1.2369561
60. Donn W. L., Balachandran N. K. (1981). Mount St. Helens eruption of 18 May 1980: Airwaves and explosive yield. Science, 213 (№ 4507), 539—541.
https://doi.org/10.1126/science.213.4507.539
61. Donn W. L., Posmentier E., Fehr U., Balachandran N. K. (1967). Infrasound at long range from Saturn V, 1967. Science, 162 (№ 3858), 1116—1120.
https://doi.org/10.1126/science.162.3858.1116
62. Edwards W. N., Brown P. G., ReVelle D. O. (2006). Estimates of meteoroid kinetic energies from observations of infrasonic airwaves. J. Atmospheric and Solar-Terrestrial Physics, 68, 1136—1160.
https://doi.org/10.1016/j.jastp.2006.02.010
63. ElGabry M. N., Korrat I. M., Hussein H. M., Hamama I. H. (2017). Infrasound detection of meteors. NRIAG J. Astronomy and Geophysics, 6 (№ 1), 68—80.
https://doi.org/10.1016/j.nrjag.2017.04.004
64. Ens T. A., Brown P. G., Edwards W. N. (2012). Infrasound production by bolides: A global statistical study. J. Atmospheric and Solar-Terrestrial Physics, 80, 208—229.
https://doi.org/10.1016/j.jastp.2012.01.018
65. Galperin Yu., Hayakawa M. (1996). On Magnetospheric Effects of Experimental Ground Explosions Observed From AUREOL-3. Geoelectric, 48, 1241—1263.
https://doi.org/10.5636/jgg.48.1241
66. Galperin Yu., Hayakawa M. (1998). On possibility of parametric amplifier in the stratosphere — mesosphere suggested by active MASSA experiments with the AUREOL-3 satellite. Earth Planets Space, 50, 827—832.
https://doi.org/10.1186/BF03352175
67. Gi N. (2017). Using Bolide Airwaves To Estimate Meteoroid Source Characteristics and Window Damage Potential. Electronic Thesis and Dissertation Repository, 4688, 165 p.
URL: https://ir. lib. uwo. ca/etd/4688 (Last accessed 17.07.2019).
68. Gokhberg M. B., Shalimov S. L. (2000). Lithosphere — ionosphere coupling and its modeling. Russian J. Earth Sciences, 2, 95—108.
https://doi.org/10.2205/2000ES000032
69. Gotynyan O. E., Ivchenko V. M., Rapoport Yu. G., Parrot M. (2003). Ionospheric disturbances excited by the lithospheric gas source of acoustic gravity waves before earthquakes. Space Science and Technology, 9, Suppl. No. 2, 89—l05.
70. Koshevaya S. V., Grimalsky V. V., Perez-Enriquez R., Kotsarenko A. (2006). Increase of the Transparency for Cosmic Radio Waves due to the Decrease of Density of the Ionosphere Caused by Acoustic Waves. Physica Scripta, 72 (1), 91.
https://doi.org/10.1238/Physica.Regular.072a00091
71. Koshevaya, S., Kotsarenko, Yu., Escobedo, J. A., Kotsarenko and Yutsis, V. A. (2014). Cosmic Radio Waves Caused by Seismic Volcano Activities. J. Electromagnetic Analysis and Applications, 6, 335—341.
URL: http://www. scirp. org/journal/jemaa, (Last accessed 17.07.2019)
http://doi.org/10.4236/jemaa.2014.611034.
72. Koshevaya S., Makarets N., Grimalsky V., Kotsarenko A., Perez Enríquez R. (2005). Spectrum of the seismic-electromagnetic and acoustic waves caused by seismic and volcano activity. Natural Hazards and Earth System Science, Copernicus Publications on behalf of the European Geosciences Union, 5 (2), P. 203-209. HAL Id: hal-00299144.
URL: https://hal archives-ouvertes.fr/hal-00299144 (Last accessed 17.07.2019).
https://doi.org/10.5194/nhess-5-203-2005
73. Koshovyy V. V., Ivantyshyn O. L., Lozynskyi A. B., et al. (1997). Radiophysical complexes for cosmic investigations based on Ukrainian radiotelescope URAN-3. Asta Cosmologica. FASCICULUS XXIII-2, 67—70.
74. Kotsarenko N. Ya., Soroka S. A., Koshevaya S. V., Koshovyy V. V. (1999). Increase of the transparency of the ionosphere for cosmic radiowaves caused by a low frequency wave. Physica Scripta, 59 (№ 2), 174—181.
https://doi.org/10.1238/Physica.Regular.059a00174
75. Krasnov V. M., Kuleshov Yu. V. (2014). Variation of infrasonic signal spectrum during wave propagation from Earth’s surface to ionospheric altitudes. Acoust. Physics, 60 (No. 1), 19—28.
https://doi.org/10.1134/S1063771013060109
76. Landès, M., Ceranna L., Le Pichon A. (2012). Localization of microbarom sources using the IMS infrasound network. J. Geophys. Res., 117D (No. 6).
https://doi.org/10.1029/2011JD016684
77. Le Pichon A., Blanc E. Hauchecorne A. (Eds). (2010). Infrasound Monitoring for Atmospheric Studies. New York: Springer Science+Business Media, 735 p.
https://doi.org/10.1007/978-1-4020-9508-5
78. Liperovsky V. A., Pokhotelov O. A., Meister C. V., Liperovskaya E. V. (2008). Physical models of coupling in the lithosphere — atmosphere — ionosphere system before earthquakes. Geomagnetism and Aeronomy, 48 (№ 6), 795—806.
https://doi.org/10.1134/S0016793208060133
79. Liszka L. (2008). Infrasound: a summary of 35 years of infrasound research. Swedish Institute of Space Physics. 150 p.
80. Meteor Infrasound. What is Infrasound? The Department of Physics and Astronomy, the University of Western Ontario, Meteor Physics. URL: http://meteor. uwo. ca/research/infrasound/is_whatisIS. html (Last accessed 17.07.2019 р.)
81. Olson J. (2012). Infrasound rocket signatures. Advanced Maui Optical and Space Surveillance Technologies Conference, 1, 82.
82. Parrot M., Hayosh M., Soroka S. O. (2007). Acoustic experiments in the ionosphere with the DEMETER satellite. EGU General Assembly, Vienna, 15—20 April 2007, 1607-7962/gra/EGU2007-A-04428.
83. Pichon A., Garcés M., Blanc E., Barthelemy M., Drob P. (2002). Acoustic propagation and atmosphere characteristics derived from infrasonic waves generated by the Concorde. J. Acoustical Soc. Amer., 111 (№ 1), 629—641.
https://doi.org/10.1121/1.1404434
84. Ponomarev E. A., Erushchenkov A. I. (1978). Infrasonic waves in the Earth’s atmosphere (review). Radiophysics and Quantum Electronics, 20 (№ 12), 1218—1229.
https://doi.org/10.1007/BF01037720
85. Proksch N. (2017). Lightning detection with infrasound. Master’s Thesis. Utrecht University. Royal Netherlands Meteorological Institute, 53 p.
86. Rapoport V. O., Bespalov P. A., Mityakov N. A., Parrot M., Ryzhov N. A. (2004). Feasibility study of ionospheric perturbations triggered by monochromatic infrasonic waves emitted with a ground-based experiment. J. Atmospheric and Solar-Terrestrial Physics, 66(12), 1011—1017.
https://doi.org/10.1016/j.jastp.2004.03.010
87. Rapoport Yu. G., Cheremnykh O. K., Koshovyy V. V., Melnik M. O., Ivantyshyn O. L., Nogach R. T., Selivanov Yu. A., Grimalsky V. V., Mezentsev V. P., Karataeva L. M., Ivchenko V. M., Milinevsky G. P., Fedun V. N., Tkachenko E. N. (2017). Ground-based acoustic parametric generator impact on the atmosphere and ionosphere in an active experiment. Ann. Geophys., 35, 53—70.
https://doi.org/10.5194/angeo-35-53-2017
88. Reed J. W. (1987). Air pressure waves from Mount St. Helens eruptions. J. Geophys. Res., 92D (№ 10), 11979—11992.
https://doi.org/10.1029/JD092iD10p11979
89. Sakurai A. (1965). Blast wave theory. Basic developments in fluid dynamics. Holt M. (ed). New York: Academic Press, Vol. 1, 309—375.
90. Savina O. N., Bespalov P. A. (2015). Ionospheric Response to the Acoustic Gravity Wave Singularity. Acta Geophysica, 63(1), 319—328 URL: http://creativecommons. org/licenses/by-nc-nd/3. 0/ (Last accessed 17.07.2019).
https://doi.org/10.2478/s11600-014-0246-1
91. Silber E. A., Brown P. G. (2014). Optical observations of meteors generating infrasound. I. Acoustic signal identification and phenomenology. J. Atmospheric and Solar-Terrestrial Physics, 119, 116—128.
https://doi.org/10.1016/j.jastp.2014.07.005
92. Silber E. A., Brown P. G., Krzeminski Z. (2015). Optical observations of meteors generating infrasound: weak shock theory and validation. J. Geophys. Res.: Planets, 120 (№ 3), 413—428.
https://doi.org/10.1002/2014JE004680
93. Silber E. A. (2014). Observational and Theoretical Investigation of Cylindrical Line Source Blast Theory Using Meteors. Electronic Thesis and Dissertation Repository, Paper 2112, 582 p.
94. Soroka S. O., Kalita B. I., Karataeva L. M., et al. (2006). Active acoustic experiments with the satellite DEMETER. International Conference DEMETER, Toulouse, 14—16 June 2006.
95. Whipple F. J. W. (1930). The great Siberian meteor, and the waves, seismic and aerial, which it produces. Q. J. R. Meteorol. Soc., 56 (№ 236), 287—301.