Навколоземні резонатори СНЧ-хвиль як індикатори космічної погоди

Колосков, ОВ, Сініцин, ВГ, Герасимова, НМ, Ямпольський, ЮМ
Косм. наука технол. 2008, 14 ;(5):049-064
https://doi.org/10.15407/knit2008.05.049
Мова публікації: російська
Анотація: 
Наземні методи спостережень за космічною погодою спираються на вимірювання електричних і магнітних складових у сигналах, що породжені хвильовими процесами в геокосмосі. Структурні утворення, котрі відкликаються на зміни фізичних умов у магнітосфері і можуть бути індикаторами космічної погоди, – це резонатори електромагнітних та МГД-хвиль, що існують завдяки неоднорідному розподілу навколоземної плазми. Їхні характерні часові періоди відповідають діапазонам ультра- та наднизьких частот. В роботі досліджено варіації частотних, амплітудних і поляризаційних характеристик полів у магнітосферному резонаторі, іоносферному альвенівському резонаторі та в порожнині між Землею та іоносферою під впливом збурень геомагнітного поля і протонних спалахів на Сонці. Розглянуто теоретичну модель зв'язаних резонаторів альвенівських хвиль в іоносфері й магнітосфері.
Ключові слова: геомагнітне поле, протонні спалахи, резонатори
References: 
1.  Беляев П. П., Поляков С. В., Рапопорт В. О., Трахтен-герц В. Ю. Экспериментальные исследования резонан­сной структуры спектра атмосферного электромагнит­ного шумового фона в диапазоне короткопериодных геомагнитных пульсаций. — Горький, 1987.—(Пре­принт / НИРФИ, № 230).
2.  Зализовский А. В., Ямпольский Ю. М., Корепа-нов В. Е., Доценко И. Ф. Поляризационные исследования пульсаций РсЗ/Рс4 на антарктической станции «Академик Вернадский» // Радиофизика и радиоастро­номия.—2000.—5, № 2.—С. 118—124.
3.  Звіт про НДР «Дослідження глобальних резонаторів як індикаторів стану космічної погоди» / Радіоастроно­мічний ін-т НАН України. — № Держреєстрації 0105U007345. — Харків, 2006.
4.  Леонович А. С, Мазур В. А. Динамика мелкомасштаб­ных альвеновских волн в магнитосферном резонаторе // Физика плазмы.—1987.—13, вып. 7.—С. 800—810.
5.  Ляцкий В. Б., Мальцев Ю. П. Магнитосферно-ионос-ферное взаимодействие. — М: Наука, 1983.—192 с.
6.  Руденко Г. В. Численное исследование альвеновского резонатора в ионосфере // Изв. ВУЗ. Радиофизика.— 1990.—33, № 2.—С. 155—163.
7.  Синицын В. Г. Потенциалы Герца для неоднородной среды // Радиотехника и электроника.—1992.—37, вып. 9.—С. 1537—1543.
8.  Belyaev P. P., Bosinger Т., Isaev S. V., Kangas J. First evidence at high latitude for the ionospheric Alfven resonator // J. Geophys. Res.—1999.—104.—P. 4305.
9.  Berkman R., Korepanov V., Bondaruk B. // Proceedings of XIV IMEKO World Congress. — Tampere, Finland, 1997.—Vol. IVA.—P. 121 — 126.
10.  Hanson W. B. Structure of the ionosphere // Satellite Environment Handbook / Ed. by F. S. Johnson. — Calif., Stanford Univ. Press, 1965.—192 p.
11.  Kivelson M. G., Southwood D. J. Coupling of global magnetospheric MHD eigenmodes to field line resonances // J. Geophys. Res.—1986.—91.—P. 4345.
12.  Lysak R. L. Feedback instability of the ionospheric resonant cavity // J. Geophys. Res.—1991.—96, N A2.—P. 1553— 1568.
13.  Nisbet A. // Proceedings of the Royal Society of London.— 1957.—A240, N 1222.—P. 375.

14.  Sinitsin V. G., Yampolski Y. M., Zalizovski A. V., et al. Spatial field structure and polarization of geomagnetic pulsations in conjugate areas // J. Atmos. Solar-Terr. Phys.—2003.—65.—P. 1161 — 1167.