Аналіз фотометрії супутника «СІЧ-2» на багаторічному інтервалі спостережень

Рубрика: 
Моніторинг космічного простору і космічне сміття
Єпішев, ВП, Кудак, ВІ, Мотрунич, ІІ, ПЕРІГ, ВМ, Найбауер, ІФ, Гуранич, ПП, Сусла, АІ, Кошкін, МІ
Косм. наука технол. 2023, 29 ;(2):86-96
https://doi.org/10.15407/knit2023.01.086
Мова публікації: Українська
Анотація: 
17 серпня 2011 року з пускової бази «Ясний» здійснено пуск ракети-носія «Дніпро», яка вивела на навколоземну орбіту супутник «Січ-2». Українські станції оптичних спостережень одразу почали записувати фотометричні криві блиску супутника. В середині 2012 року було встановлено, що КА «Січ-2» має певний період обертання навколо власної осі і можливо вийшов з ладу. Це було підтверджено пізніше офіційними джерелами. На основі багаторічних спостережень за штучним супутником Землі «Січ-2» з пунктів Ужгород і Одеса була досліджена його поведінка на орбіті з моменту запуску і по 2022 рік. У роботі розкриті можливості фотометричного методу в поєднанні з позиційними даними в області досліджень динаміки обертання космічних апаратів, що мають три ступені свободи і складні конструктивні особливості поверхонь.
           У статті авторами визначено, що вісь власного обертання КА «Січ-2» співпадає з його вертикальною вісcю, яка прецесує навколо цього напрямку «центр ШСЗ – центр Землі». Визначено, що пара протилежних ПСБ розміщені перпендикулярно одна до одної. Розраховано величину орбітального періоду супутника Рорб= 99.5 хв. та встановлено середнє значення періоду прецесії Рпр~ 90.5 с. Проаналізовано зміну періоду власного обертання КА «Січ-2» який на інтервалі 9 років після дестабілізації період супутника змінювався в межах Ро =11.95 - 3.63  - 5.06 с. Також встановлено, що період прецесії за цей же час змінювався в межах Рпр= 71.0 - 234.0 - 226.0 с. Кут прецесії осі обертання відносно напрямку з центра супутника до центра Землі знаходиться в межах 38° - 28°.
Ключові слова: методика, орієнтація, панелі сонячних батарей, прецесія осі обертання, фотометрія, штучний супутник Землі
Повний текст (PDF)
References: 
1. Grigorevsky V.M. (1959). Determination of the satellite orientation in space using photometric data. Bul. stations optical observation of satellites, 10, 1-3. [In Russian]
2. Grigorevsky V.M., Leikin G.A. (1960). Determination of the position of the axis of rotation of an elongated satellite in relation to the extreme values of brightness and the shift of the moments of the extremum. Bul. stations optical observation of satellites, 12, 3-9. [In Russian]
3. Epishev V. P. (1983). Determination of the orientation of ASE in space by their mirror reflection. Astrometry and astrophysics, 50, 89-93. [In Russian]
4. Kudak V.I., Perig V.M., Neubauer I.F. (2017). Studying of the own rotation period changes of satellite "Ajisai" on the interval 1986-2017. Uzhhorod University Scientific Herald. Series Physics, 41, 140-145 [In Ukrainian]
5. Magnus K. (1974). Gyroscope, Theory and Application. M.: Mir, 526. [In Russian]
6. Epishev V. P., Kudak V. I., Motrunich I. I., Perig V. M., Neubauer I. F., & Prysiazhnyi V. I. (2022). Determination of the orientation of the artificial earth satellite in the case of diffusive scattering of light by its surface. Space Science and Technology, 28, No. 1, 61-69.
7. Epishev, V. P., Kudak, V. I., Perig, V. M., Motrunich, I. I., Naybauer, I. F., Novak, E. J., & But, O. Y. (2018). Influence of the Gravitational Fields of the Moon and the Sun on Long-Period Variations in the Proper Rotation of "Midas" Satellites. Astrophysical Bulletin, 2018, 73, 363-372.
8. Epishev V. P., Isak I. I., Kudak V. I., Motrunich I. I., Noibauer I. F., Koshkin N. I., ... & Zhukovetskij A. V. (2012). Some results of studies of the behaviour of a satellite in orbit in contingency mode under the near-Earth space influence. Space science and technology, 18, No. 1, 60-67. [In Russian]
9. Giese R. H. (1963). Attitude determination from specular, and diffuse reflection by cylindrical artificial satellites. SAO Special Report, No.127, 1-47.
10. Koshkin N., Korobeynikova E., Shakun L., Strakhova S., & Tang Z. H. (2016). Remote sensing of the EnviSat and Cbers-2B satellites rotation around the centre of mass by photometry. Advances in Space Research, 58, No. 3, 358-371.
11. Koshkin N., Shakun L., Korobeynikova E., Melikyants S., Strakhova S., Dragomiretsky V., ... & Terpan S. (2018). Monitoring of space debris rotation based on photometry. Odessa Astronomical Publications, 31, 179-185.
12. Kudak V., Epishev V., Perig V., Noibauer I. (2017). Determining orientation and spin period of Topex/Poseidon satellite by photometry metod. Astrophysical Bulletin, 72, No. 3, 340-348.
13. Lomb, N. R. (1976). Least-squares frequency analysis of unequally spaced data. Astrophysics and space science, 39, 447-462.
14. Lopachenko, V. V., Rihalskiy, V. V., Kozhuhov, A. M., Bogdanovskiy, A. N., Shulga, A. N., Koshkin, N. I., ... & Ryschenko, V. S. (2013). The analysis of the "Sich-2" conditions by photometric observations. Bulletin of Ukrainian Earth Orientation Parameters Laboratory, 8, 79-86.
15. Murtazov, A. K. (2013). Physical simulation of space objects' spectral characteristics for solving the reverse problem of their photometry. American Journal of Modern Physics, 2 No. 6, 282.
16. Scargle, J. D. (1982). Studies in astronomical time series analysis. II-Statistical aspects of spectral analysis of unevenly spaced data. Astrophysical Journal, 263, 835-853.