Еволюція низькочастотного поглинання в 3C461
| Станиславський, ОО, Коноваленко, ОО, Бубнов, ІМ, Станиславський, ЛО, Єрін, СМ, Зарка, Ф, Ващишин, РВ, Миргород, ВІ |
| Косм. наука технол. 2025, 31 ;(1):35-43 |
| https://doi.org/10.15407/knit2025.01.035 |
| Мова публікації: Англійська |
Анотація: Використовуючи високоточні та чутливі спостереження з 13 липня по 13 жовтня 2019 року на Гігантському Українському радіотелескопі (ГУРТ) у режимі кореляційного інтерферометра, ми дослідили наявність монотонного тренду параметрів вільно-вільного поглинання з абсолютного інтегрального спектру 3C461 (Кассіопея А) за допомогою вимірювань на низьких частотах. Форма та пік цього спектру залежать від величин міри емісії, температури електронів і середньої кількості зарядів іонів для внутрішнього та зовнішнього поглинання іонізованого газу у цьому залишку наднової (ЗНН). Найцікавіша інформація стосується еволюції викиду всередині ЗНН, який утворився не внаслідок ударного процесу. Його міра емісії, середнє число зарядів іонів і температура можуть змінюватися з часом, а поглинання на двох половинах оболонки вказує на те, як нагрівається викид.
Вивчення змін викиду, який утворився не внаслідок ударного процесу, є необхідним кроком до кращого розуміння еволюції теплового поглинання в Кассіопеї А. Тенденції змін радіоданих ГУРТ аналізувалися за допомогою тесту Манна–Кендалла та методу Сена. Цей аналіз є першою спробою виявити зміни в параметрах поглинання всередині та поза цим ЗНН за допомогою тривалих, широкосмугових та високочутливих спостережень. Ми врахували можливий вплив радіоперешкод на результати визначення тренду. Наше дослідження не показує тенденції в змінах параметрів поглинання. Можливою причиною такого результату може бути або відносно короткий інтервал спостереження разом із дуже повільною зміною параметрів поглинання, або нерівномірний характер змін в еволюції поглинання. Подальші вимірювання спектру абсолютної глибини потоку, отриманого з Кассіопеї А, за допомогою низькочастотних кореляційних інтерферометрів (впроваджених на ГУРТ, УРАН-2, NenuFAR та інших відповідних радіотелескопах) можуть сприяти з’ясуванню астрофізичних процесів, відповідальних за теплове поглинання в ЗНН.
|
| Ключові слова: залишок наднової, міжзоряне середовище, радіоастрономічні спостереження, теплове поглинання, тест Манна–Кендалла |
Рубрика:
