Побудова профілю електронної концентрації по його геометричним параметрам при моделюванні області F2 і зовнішньої частини іоносфери

Грінченко, СВ
Косм. наука технол. 2010, 16 ;(5):38-45
https://doi.org/10.15407/knit2010.05.038
Мова публікації: російська
Анотація: 
Запропоновано алгоритм побудови профілю електронної концентрації за його характеристиками (висотою головного максимуму, значенням електронної концентрації в максимумі шару F2, верхньою і нижньою півтовщинами, значенням електронної концентрації і шкалою висот на 1000 км). Зроблено огляд виразів, які використовуються для опису висотного профілю електронної концентрації. Показано перевагу запропонованого автором алгоритму побудови профілю електронної концентрації. Проілюстровано результати розрахунків профілю при варіаціях його характеристик. Запропонований алгоритм використано для розв’язання конкретної задачі теоретичного моделювання області F2 іоносфери.
Ключові слова: іоносфера, алгоритм, електронна концентрація
References: 
1. Григоренко Е. И. Об уточнении эмпирической модели среднеширотной ионосферы, полученной в Харь­ковском политехническом институте // Ионосфера. — 1991. — Вып. 1. — С. 16—24.
2. Григоренко Е. И., Боговский В. К., Пуляев В. А. и др. Ва­риации параметров ионосферы в периоды высокой и низкой солнечной активности // Геомагнетизм и аэрономия. — 2001. — 41, № 2. — С. 199—203.
3. Гринченко С. В. Связь скорости переноса плазмы и электронной концентрации области F2 околополу­денной ионосферы // Геомагнетизм и аэрономия. —
1992. — 32, № 4. — С. 136—138.
4. Гринченко С. В., Емельянов Л. Я., Лысенко В. Н. Сезон­ные вариации скорости переноса плазмы околополу­денной ионосферы по данным некогерентного рас­сеяния // Информационные технологии: наука, тех­ника, технология, образование, здоровье: Сб. науч. тр. ХГПУ. Харьк. гос. политехн. ун-т. — 1999. — Вып. 7, ч. 3. — C. 337—339.
5. Дзюбанов Д. А. Вариации параметров F-области ио­носферы средних широт по результатам измерения методом некогерентного рассеяния: Автореф. дис. ... канд. физ.-мат. наук / АН СССР. Сиб. отделение. Сиб. ин-т земного магнетизма и распространения радиоволн. — Харьков, 1987. — 18 с.
6. Дзюбанов Д. А., Ляшенко М. В., Черногор Л. Ф. Иссле­дование и моделирование вариаций параметров ио­носферной плазмы в период минимума 23-го цикла солнечной активности // Космічна наука і техноло­гія. — 2008. — 14, № 1. — С. 44—56.
7. Дэвис К. Радиоволны в ионосфере: Пер. с англ. — М.: Мир, 1973. — 504 с.
8. Емельянов Л. Я., Григоренко Е. И., Скляров И. Б. Ра­диофизические наблюдения вертикального дрейфа плазмы в области F ионосферы на Харьковском ра­даре некогерентного рассеяния // Радиотехника. — 2004. — Вып. 136. — С. 102—108.
9. Иванов-Холодный Г. С., Михайлов А. В. Прогнозиро­вание состояния ионосферы. —Л.: Гидрометеоиздат, 1980. — 190 с.
10. Ляшенко М. В. Регіональна модель іоносфери за да­ними Харківського радара некогерентного розсіяння: Автореф. дис. ... канд. фіз.-мат. наук / НАН України. Інститут радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усико-ва. — Харків: Стиль-издат, 2008. — 20 с.
11. Таран В. И. Наблюдения ионосферы с помощью ме­тода некогерентного рассеяния. Сообщение 1. Ос­новные предпосылки и экспериментальные резуль­таты // Вест. Харьков. политехн. ин-та: Исследование ионосферы методом некогерентного рассеяния. — 1979. — № 155, вып. 1. — С. 3—11.
12. Эванс Дж. Теоретические и практические вопросы исследования ионосферы методом некогерентного рассеяния радиоволн // Тр. ин-та инженеров элект­ротехники и радиоэлектроники. — 1969. — 57, № 4. — С. 139—175.
13. Bilitza D. International Reference Ionosphere 2000 // Ra­dio Sci. — 2001. — 36, N 9. — P. 261—275.
14. Depuev V. H., Pulinets S. A. A global empirical model of the ionospheric topside electron density // Adv. Space Res. — 2004. — 34, N 9. — P. 2016—2020.

15. Serafimov K.B. Methods for determining a standard ionoshperic topside profile by single measurements // Докл. Болгарской акад. наук. — 1976. — 29, № 29. — С. 1613—1615.