Робота присвячена порівнянню двох нових емпіричних моделей магнітного поля внутрішньої магнітосфери Землі, а саме моделей Остапенка та Циганенка 1996 р. Показано, що моделі добре узгоджуються в приекваторіальній області земного магнітного диполя при геоцентричних відстанях 4−10 радіусів Землі R_Eза умов слабкої збуреності магнітосфери. Відносне відхилення величини магнітного поля становить близько 20 %. В області геоцентричних відстаней до 8R_E(до області кільцевого струму) більше значення величини магнітного поля дає модель Остапенка, а в області 8−10 R_E − модель Циганенка. При збільшенні динамічного тиску сонячного вітру на лобовій частині магнітосфери та поблизу Землі моделі узгоджуються гірше.