Досліджується спектр власних МГД-збурень магнітосферної плазми. Показано, що у системі з «жорсткими» граничними умовами на іоносфері основними типами власних коливань при малому тиску є тороїдальні альвенівські та іонно-звукові моди. Із збільшенням тиску у магнітосферній плазмі також генеруються полоїдальні альвенівські моди, які за певних співвідношень між величиною тиску та його профілем переходять у нестійкий режим. У цьому випадку можна говорити про нестійкі балонні моди. Звертається увага на істотний вплив граничних умов на спектр збурень у магнітосферній плазмі.